Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2660
Творів: 49649
Рецензій: 94160

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Щоденник

Великоднє - (відозва на вірш Ганни Осадко)

© Viktoria Jichova, 18-04-2012
Христос Воскрес!
Воїстину Воскрес!

Така слава, таке свято!
Мені заввидки, подруго, що ти навідалася на наш старий цвинтарик,
мені заввидки, що си зовиділа барвінок хрещатий - щойнорізквітлий помежи старих пагорків-гробів безійменних..
мені заввидки, що ти там була, торкалася всією своєю сутністю священної глини - грудок цвинтарної землі..
мені заввидки, що тобі дуже-дуже близько до них - отих наших пращурів,
на відміну від мене, страшенно віддаленої, хоча сподіваюся, що ще не так катастрофічно ментально..

Подруго-сестро-матінко - одна тонка лінія нас лише з´єднує і одна товста межа нас роз´єднує..
Знаєш, гадаю так, що між небом і землею взагалі не буває меж - лише одна ниточка, павутинка-ниточка що вííється вздовж горизонту..

Подруго, сьогоріч на Великдень ти була помолитися, і заодно порозмовляти з мертвими..
з тими, що мені інколи у снах здаються живішими за живих - ти з ними розмовляла - а я?
Я лише мовчки очима глипала - бо що бим їм повіла?!
Те, що ся вештаю по білім світі, яко неприкаянна?
Те, що починаю забувати, відкіль ся взяла?
Те, що помалу вже й забуваю молитися - Ох, Матко-Mатко Боска!

Подруго, мені заввидки, що торкаєшся священної землі,
їси свячене з рідної церковки і знесене рідними курками яєчко,
же ся причащаєш рідною самогонкою, що ся звертаєш до своїх батьків на "Ви".. -
(то лише такий наш галицький унікальний звик-колорит)

Подруго, мені заввидки, що йдеш зі своїми дітлахами до церкви,
святиш пасочку, другого дня свячену і продухмянену миртою витягаєш її,
як своє найцінніше багатство із кошичку,
і розламуєш святий хліб і ритуально краєш на бескінченну вічну вісімку - на символ життя - яєчко -
і роздаєш по колу у наставені рученьки-руки-ручища
оце золоте Сонце..
І я тоді вірю, що воскресає Життя.
І я тоді відчую, що воскресаємо ти і я..

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Ти - рідна

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Любов Долик, 23-04-2012
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.0323281288147 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …