Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2642
Творів: 48681
Рецензій: 93433

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Переклад

Оголошення переможців конкурсу

© Олександра, 14-02-2012
Отже, вітаємо переможця, це Сергій Аркуша! Пане Сергію, надішліть мені будь-ласка емейлом Вашу адресу, за якою буде відправлено приз! Також Ви маєте честь обрати і модерувати наступний конкурс
перекладів.

1 місце - Сергій Аркуша. 23 бали
2 місце поділили між собою
Зоряна 22 бали
Галина Михайловская 22 бали
3 місце - Tamara Shevchenko 20 балів

Далі - конкурсні роботи, приклад для наступних учасників) Бажаю успіхів в наступних конкурсах!


Зоряна

Кит и Кіт

Все у казці не до ладу:
Що не слово, то шарада!
Чиста правда, не байки:
Був там КІТ і був там КИТ.
Велетенський КІТ, аж страшно!
КИТ маленький і домашній.
Мявкав КИТ.
А КІТ пихтів.
КИТ купатись не хотів,
Як вогню води боявся.
КІТ із нього насміхався!
Так свій час проводить КИТ:
Зночі бродить, вдень хропить.
КІТ мандрує океаном.           ( або: гасає  курсує )
КИТ із миски їсть сметану.   ( або: блюдця (хоча виглядає на кальку))
Ловить КИТ мишей на суші
КІТ на морі бомки душить!
КИТ і дряпався й кусався,
Ворогам програвши спір,
Без вагання рятувався –
На паркан  вилазив звір.
Добрий КІТ ні з ким не дерся,
Уникав сумнівних герців:
Б’є плавцями хвиль стіну
Та іде на глибину...
КИТ не міг без верхатури.
На даху вночі « мурмурив».
А покликати:
-Киць, киць! -
Він охоче вниз –беркиць.
Так усе б воно крутилось
Без кінця, та на тобі -
Тут розв’язка нагодилась:
В море вийшов китобій.
Видивляє капітан,
Бачить – в морі б’є фонтан.
Він командує, кричить:
-Повний хід! За курсом – КИТ!
Китобій бере гармату...
А гармати –  не із вати!      (або: не зі шмати)
Я брехні не приплету:
Не завидую КИТУ!    (або: не позаздрити КИТУ!)
-Мамцю!-
Крикнув китобій,
залишив гармату,-
Що це?
Вуха , далебі...
Вгору хвіст пухнатий..
Стоп, машино!
от страхіть!
Гей, полундра:
В морі – КІТ!
-Заспокойся!
Що тобі?
Я, - кричить, - не котобій!
Повідомте капітану –
Бити я КОТА не стану!
Покарати б сам хотів
Тих, хто нівечить котів!
-Всім-всім-всім, -
Тремтить як лист,
Телеграму шле радист.
«Всім-всім-всім!-
На нас – похід:
Чудо-Юдо Риба –КІТ!
Тут якась така шарада!
Все у казці не до ладу!
Мусить жити КІТ на суші!
SOS! (Рятуйте наші душі!)»
І у відповідь одразу
Гвинтокрил – на китобазу.
Зі столиці з далей дальніх
Прибули відповідальні:
І профЕсорів гора,
ДОктори і медсестра.
Академік по китах,
Академік по котах,
З ними сімдесЯть студентів
Тридцять п’ять кореспондентів,
Два редактори з коректором,
Кінохроніка з прожектором,
Юні натуралісти,          (або: юні там натуралісти)
Інші спеціалісти .         (або :  і т. п. спеціалісти)
Всі на палубу спустились
І заледве розмістились.
Розбирались рік, як слід -
де тут КИТ, а де тут КІТ.
Міркували, не спішили,
Врешті- решт постановили:
Повний безлад, ось, будь ласка,
Влізла помилка у казку:
Хтось  повівся проти правил,
В казці букви переставив.       (або: переставив букви браво)
Переправив «КІТ» на «КИТ»,  (або: помінявши «І» та «И»: «КИТ» на «КІТ» і
навпаки)
«КИТ» на «КІТ»,  що - навпаки.
Ну, і навели порядок:
В казці вже нема шаради.
В океан пірнає КИТ,
КІТ у кухні мирно спить...
Все тут є, як і повинно.
Казка стала – на «відмінно»!
Зрозуміла чітко нам.            (або: зрозуміла і ясна (але «ясна»
видається калькою)
Жаль, закінчилась вона!..


Алексей Ганзенко

В цій історії порядку
Не було ще від початку,
Бо ж герої в ній такі.
Десь-не-десь жив КИТ і КІТ.
КІТ великий, страхітливий!
КИТ – маленький, муркотливий.
КИТ нявчав.
А КІТ пихтів.
КИТ купатись не хотів,
Як вогню води боявся.
КІТ завжди над ним сміявся!
КИТ гуляє цілу ніч,
Вдень же не розтулить віч.
КІТ пірнає в океані.
Вус китовий у сметані.
На мишей наш КИТ полює.
КІТ на морі байдикує!

Natalia Lischinska

У цій казці  щось не те є…
Я чманію, смисл-бо - темний!
Підкажіть, у чому зміст?
От живуть і КІТ, і КИТ:
КІТ – гігант, таке страшило!
КИТ - домашній, дуже милий.
КИТ нявчить, а  КІТ сопе.
КИТ купатися не йде,
Як вогню води боїться -
Лаха дер із нього КІТ цей!
Як живе зазвичай КИТ?
Ніч – десь швендяє. День – спить.
КІТ гребе у  океані.
КИТ пожер усю  сметану.
Із мишей КИТ  робить суші.
КІТ планктон у  морі глушить!
КИТ міг дряпати, кусати,
Та великі вороги
Заганяли рятуватись
На паркан – їм зась. Лохú!
КІТ-добряк ні з  ким не бився,
Від агресорів  КІТ крився:
Вмить плавцями хвилю б’є,
Вглиб пірне  – шукай тепер.
Дерся КИТ вночі  що вище -
На даху співав КИТИЩЕ.
Лагідно гукнеш:- Киць, киць! -
Він охоче шусне  вниз.
Все оце тяглося  б довго,
Мовби жуйка, але  – збій:
Ось на лови (задля торгу)
В море вийшов китобій.
Капітан біноклем водить,
Водограй умить  знаходить.
Гаркнув бравий капітан:
- Ворушись! Курс  – на фонтан!
Китобій біля гармати…
От не заздрю, Божа Матір!
Негуманний спосіб цей -
Здобувати так м’ясце!
- Мамцю! –  скрикнув китобій,
Як приціл наводив.
Хвіст пухнастий - грець тобі…
І вухаста морда…                                                
Стоп машина! Геть, маро!
Порятуйте! КІТ-паром!
- Заспокойся! Не  нервуй!
Валідольчику  пожуй!
- Ні! Мій рапорт  капітану:
Шльопати котів  - погано!
Я мучителів  котів
Замочити би хотів!
«Гей, усі! –  морзить радист,
Телеграму шле, не лист. -
Гей, усі!  Сюди спішить
Страшна паця - Риба-КІТ.
У цій казці  щось не теє!
Я чманію, смисл-бо темний!
Та ж коти живуть на суші!
SOS! (Врятуйте наші душі!)"
О-пань-ки! – на китобазу
Гвинтокрил прибув одразу.
І поважні, зі столиці,
Птиці в ньому. Подивіться:
Вчена рать, проФФесура,
Медсестра –  вах! В натурі!
Академік по китах,
Академік по котах.
І сім десятків студентів,
Тридцять п’ять кореспондентів,
Два редактори  з коректором.
Оператор із прожектором,
Юнії натуралісти,
Інші круті  спеціалісти.
Всі на судно спустилися,
Ледве там розмістилися.
Сперечалися, хто  ж КІТ?
Ну а інший  – точно КИТ!
Диспут врешті завершили
(Бо додому вже кортіло):
«У цій казці  щось не те є.
Хтось був п’яний або темний:
Він супроти  змісту й правил
В казці букви  переставив,
Плавав «КИТ» - забулькав «КІТ»,
А з котом  – навиворіт!»
У цій казці  зараз те є:
(Смисл ясніє, він - не темний!)
В океан пензлює КИТ,
КІТ на кухні  мирно снить.
Все чудово, як і  треба.
Казка, наче сонце в небі -
Ясне, зрозуміле  всім.
Ну… Кінець! Домів  ходім!

Надія

У цій казці  без порядку -
Що не слово  – то загадка
Ось що казка  нам гласить :
Жили –були  КІТ і КИТ
КІТ великий, просто жасно!
КИТ маленький  був, домашній
КИТ м’явчав
А КІТ пихтів
КИТ купатись не хотів,
Як вогню води боявся.
КІТ над ним  завжди сміявся!
Час отак проводить КИТ:
Вночі бродить, вдень хропить.
КІТ пливе по океану.
КИТ із блюдця їсть сметану.
Ловить КИТ  мишей на суші,
КІТ на морі б’є баклуші!
КИТ і дряпався, кусався,
Як у битві  не один –
Від противника ховався,
Залізаючи на тин.
Добрий КІТ  ні з ким не бився
Відплисти від  злих спішився
Плавниками хвилю  б’є
Глибин моря дістає.
КИТ любив залізти  вище
Вночі на даху засвище.
Як покличеш лиш:
Кис, кис! –
Він охоче скочить  вниз.

Tamara Shevchenko

В казці цій нема порядку:
Що не слово – то загадка!
Уявіть її на мить,
А у казці – КІТ і КИТ.
Здоровенний КІТ, страшнючий,
КИТ – малий, непосидючий.
КИТ мявчав,
КІТ пихтів.
КИТ купатись не хотів,
Як вогню води боявся.
З нього завжди КІТ сміявся!
Час проводить дивно КИТ
Блудить вніч, а вдень – хропить.
КІТ пливе по океану.
КИТ  із блюдця їсть сметану.
КИТ мишей на суші ловить.
КІТ б’є байдики на морі.
КИТ  все дряпався, кусався,
А в нерівній сварці був -
На паркані рятувався,
Щоб і ворог не здобув.
КІТ– любязний, він не бився,
І від ворогів зарився
З плавниками в глибині,
Щоб сховатися на дні...
КИТ на дах ліз якнайвище,
Поспівать,  де вітер свище,
Як покличеш ти:
-       Киць, киць,
Стрибне він відразу ниць.
Так би й склалося все, може ,
Без щасливого кінця,
Лиш кінцівка нас тривожить:
Китобій – розв’язка ця.
Пильним оком капітан
Бачить – в морі б’є фонтан
І команду дав, як слід:
-       КИТ по курсу! Повний хід!
Підійшов він до гармати,
Це не в іграшки вам грати!
У хвилину непросту
Ой, не заздрю я КИТУ!
-       Мамо! –
Крикнув китобій
І відбіг від зброї, -
Що я бачу?
Вуха, хвіст,
Ні, не буде бою.
Стор, машина!
Погань, брись!
Гей, полундра:
В морі КІТ!
-       Заспокойся
      І не млій!
-       Я, кричить,  - не котобій!
Донесіть-но  капітану,
Не зроблю коту я рани!
Покарати б я хотів,
Тих, хто мучає котів!
«Всім-всім-всім! –
Тремтить, мов лист,
Телеграму шле радист. –
Всім-всім-всім!
Іде на нас
Диво-Риба-КІТ в цей час!
Треба вирішить загадку!
Все довести до порядку!
Жити має КІТ на суші!
SOS! Спасайте наші душі!»
І на дивну китобазу
Гвинтокрил сіда відразу.
Там важливі дуже лиця
Прилетіли зі столиці:
Доктори, професори,
Ще й медичні дві сестри,
Академік по китам,
Академік по котам,
З ними сімдесят студентів,
Тридцять п’ять кореспондентів,
Два редактори з коректором,
Кінохроніка з прожектором,
Юних п’ять натуралістів,
Фахівці також на місці.
Всі на палубу спустились,
Ледве-ледве розмістились.
Розбирались цілий рік –
Про КОТо-КИТячий рід.
Там розмов було немало,
На кінець таки сказали:
Треба нам змінить кінцівку
Через дивну одруківку
Літери без норм і правил
Хтось у казці переставив,
Виправляйте залюбки
КИТ на КІТ і навпаки!
Навели у ній порядок:
То тепер нема  загадок.
В океан вернеться КИТ.
КІТ на кухні мирно спить...
Нині все тут, як годиться.
На «відмінно», подивіться!
Чітко все і зрозуміло,
Жаль, що казку ми скінчили.

Галина Михайловская

Кит і Кіт
Казка ця не має  ладу:
Більше схожа  на шараду!
Ось що каже казка, діти:
КІТ і КИТ  жили у світі.
КИТ з клубочком  долі грав.  
КІТ маячив, як гора.
КИТ нявчав, а  КІТ сопів.  
КИТ пірнати  не хотів.
Як вогню води боявся.
З нього КІТ  завжди сміявся.
КИТ удень хропить  хоч де,
А вночі гуляти йде.
КІТ пустує в  океані.
Вуса у КИТА в сметані.
На мишей полює  КИТ.
КІТ обплив усенький світ.
КИТ - той дряпався, кусався,
А від лютих  ворогів
На паркані рятувався
Та загрозливо шипів.
  

Сергій Аркуша.

В цих рядках немає ладу:
Кожне слово – мов шарада!
От погляньте: з давніх літ
Мали дружбу КИТ і КІТ.
КИТ – домашній і тендітний.
КІТ – великий і страхітний!
Чмихав КІТ,
А КИТ нявчав,
КИТ купатись не бажав,
Як вогню води боявся,
З нього КІТ завжди сміявся!
КИТ блукає уночі,
Вдень – дрімає на печі.
КІТ курсує океаном,
КИТ з тарілки їсть сметану.
В хаті КИТ мишей полює.
КІТ на морі байдикує!
КИТ і дряпався, й пручався,
А як бачив: діло швах, –
Від недолі рятувався,
Залізаючи на дах.
КІТ ніколи не кусався,
Ворогів завжди цурався:
Серед хвиль хвостом майнув
І пішов на глибину…
КИТ влягтись любив повище,
Поспівати на горищі.
– Киць-киць-киць! – гукнеш і вмить
Він до тебе поспішить.
Так би і тривала казка,
І кінця б не стало їй,
Та наблизилась розв’язка:
В море вийшов китобій.
Голубіє небокрай.
Раптом – в морі водограй!
Дав команду капітан:
Курс узяти на кита!
Китобій навів гармату…
Це вам не в «ладусі» грати!
І скажу начистоту:
Як тут заздрити киту?
? Леле! ?
Вражений гармаш
Загорлав щодуху, ?
Це якийсь розгардіяш!..
На сторожі вуха…
Шерсть руда…
Трубою хвіст…
Стоп, машина!
В морі – КІТ!
? Заспокойся, друже мій!
? Я, – кричить, – не котобій!
Донесіть-но капітану –
Сікти я кота не стану!
Сам скараю поготів
Тих, хто нівечить котів!
«Всім-всім-всім! –
Послав радист
Телеграму на весь світ. –
Всім-всім-всім!
Іде на нас
Кото-Рибо-Фантомас!
Тут заплутана шарада!
В цих рядках немає ладу!
Мусить жити КІТ на суші!
SOS! (Врятуйте наші душі!)»
І до них на китобазу
Гвинтокрил прибув одразу.
На борту гелікоптера
Сім столичних репортерів,
Лікарі, професори
І медичних дві сестри,
Академік з китознавства,
Академік з котознавства,
З ними сімдесят студентів,
Дев’яносто п’ять доцентів,
Два редактори з коректором,
Кінохроніка з прожектором,
Техніки, натуралісти,
Менеджери і юристи.
Всі на палубу спустились,
Ледве-ледве розмістились.
Розбирались кілька літ –
Хто тут КИТ, і де тут КІТ.
Сперечались, не спішили.
Врешті-решт постановили:
«В цих рядках немає ладу.
Певно, в них, помилка, вада:
Хтось, не мав до правил тями
Й букви поміняв місцями,
«КИТ» став «КІТ», а «КІТ» став «КИТ» –
Казка стала навпаки!»
Казку привели до ладу,
Більше в ній нема шаради.
КИТ прямує в океан.
КІТ улігся на диван…
Все на місці, все солідно,
Казка вийшла – на «відмінно»!
Хто читав – той молодець.
Жаль, що їй настав кінець!..

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

... Дурня....

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© , 19-02-2012

Запізнився...

© Віктор Чубенко, 15-02-2012

Алексей Ганзенко - кращий....

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© George, 15-02-2012

В цій історії порядку не було ще від початку

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© , 15-02-2012

Вітаю всіх нас з відродженням конкурсу :)

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Галина Михайловська, 15-02-2012

Думаю,

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Tamara Shevchenko, 15-02-2012

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Зоряна Львів, 15-02-2012

Вітаю

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Наталка Ліщинська, 15-02-2012
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.89041709899902 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …