| © Estrella del Mar, 11-10-2011
|
Розтріпалася музика, розхвилювалась темрява:
я виходжу з будинку і ніби востаннє хлюпаю.
бо війна - це розпечений мозок від ще незітлілого дерева,
бо війна - це роздерті крики і кров з пилюкою.
Я іду в перерізані клаптики хмар від дощу четвертого,
я іду в поцілунок моря і соль блакиті.
я побачу тебе і на хвильку не стану мертвою,
я відчую тебе, бо війна - вже у жилах, в житі.
Розхитались нерви, розплакалась вщент, розбилась...
ця війна - під нігтями шкіра, що взялась зморшками.
збожеволіти - значить впасти на розставлені кимось вили
і відчути, як затріпочуть під тобою зім"яті волошки.
Я відчую тебе, розчулю і наскрізь обпечусь тобою,
мені більше не треба моря, і не треба солодких вишень.
тільки не розчинись у просторі, тільки не захлинись собою,
тільки не побіжи, розхристаний, до останнього в світі, до бою,
бо я буду доба за добою запивати твій бій журбою
бо війна-то не знає болю, бо війна тебе вщент розкришить.
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
