Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2641
Творів: 48648
Рецензій: 93408

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Мініатюра

Малі бешкетники

© Nina, 10-02-2021

        – Зараз, зараз, дівчатка. Зачекайте, уже відчиняю,  – то я до синичок.

       Кожного дня, десь близько восьмої ранку, вони, як тільки назирять мене,  хутко злітаються й розсідаються на галузках сливи, що біля сараю.  Я беру ключ і під їх нетерпляче пурхання з гілки на гілку відмикаю замок. А вони всі, як одна,   уважно спостерігають за моїми рухами.

       Є серед них одна найсміливіша. Сідає на відчинені двері і в цей момент вона когось мені нагадує. Довго не можу збагнути, кого саме. І раптом! Та звичайно ж! Он воно що! Вона дуже схожа на допитливу й пронирливу тітоньку, що хоче все розвідати й усе  побачити першою.  Синичка кумедно, то в один то в другий бік, нахиляє голівку, і пильно-пильно стежить за мною. То щоб не пропустити найголовнішого. Її подружки, ті, що ніби розсипалися по вітах сливи, теж прикуті поглядами до відчиненого сараю. Знають чого! Там у великій емалевій каструлі стоїть мішок. А в тому мішку  зберігається те,  що так вабить метушливих бешкетниць. То – соняшникове насіння. І дарма, що надворі  кусючий мороз, в хаті тепер не засидишся. На тебе ж чекають. Он! Оті малі пустунки!

       Під їхніми пильними поглядами насипаю насіння в пластикову пляшку, що висить на рамі вікна голівкою вниз. То я  влітку її прилаштувала, щоб при необхідності мати щось на зразок саморобного рукомийника. А бач, знадобилося й зимою.

      Одного ранку вийшла надвір і почула якийсь дивний стукіт. Аж дивлюся – то синички торохтять. Вони по черзі ніби пірнають через отвір, що його прорізала у верхній частині пляшки, в глибину і хутко випурхують звідти. А в дзьобиках щось тримають. Що ж то таке? Що їх там привабило?

– Я думала, то в тебе годівничка для пташок, – сміється сестра з мого здивування, – насіння їм туди насипала.

– Та ні ж бо! Годівнички в мене он на бузку та абрикосі,  – відповідаю.

–       Нін, а хай і тут буде. Бач, як вони  повеселішали відразу, – каже Лена.

–       Та, звісно ж, хай, – погоджуюсь я.

       Серед синичок віднині ми вирізняємо кожна «своїх».    «Моїми» називаю тих, що злітаються до годівничок біля хати. Я не перестаю дивуватися: чи в них існує якась своя пташина домовленість? Одні – тут, інші – там.

        І що дивно, горобців, мабуть,  не допускають. До годівничок ті  не залітають. Спостерігають здаля і вдовольняються тим, що впало додолу, в сніг. Проте, здається, вони не дуже й переймаються – знайшли собі іншу поживу. Що насиплю кукурудзи куркам, як її вже й немає.  Ніяк не можу зрозуміти: куди ж це вона так швидко зникає. Приходжу до думки, що  то, очевидно,  апетит такий вовчий в курей розгулявся.  Аж ні! Виявляється, горобці тому причина. Он, всі стежки на подвір’ї, в саду, біля паркану вислали кукурудзою. Та навіть на кучугурах снігу її повно. І навіщо її розсипати довкола? – думаю я. – Чому просто не склювати?

     Підіймаю кілька зернин і відразу ж усе розумію. На руці в мене лежать такі собі маленькі жовті підковки. Виявляється, вони виклювали тільки серцевину. Ту, з якої весною в пухкій прогрітій на сонці землі з’являється паросток. От бешкетники малі. Ти ба’,  якої шкоди наробили! Та хай – то все такі дрібниці. А горобчикам радість. Нехай смакують собі на здоров’я.

 

***

        З далекого міста лунає телефонний дзвінок. Сестра. Розмовляємо щодня, подовгу – тем для розмов у нас не перелічити.

–       А ти моїх синичок погодувала? – ніби між іншим, запитує Лена.

–       Звичайно. Твоїм навіть більше, ніж своїм насипала,  – сміючись відповідаю я.

 

 

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 5

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© ВЛАДИСЛАВА, 12-02-2021

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Анатолій Азін , 12-02-2021

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Олександр Шепітко, 11-02-2021

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© , 11-02-2021

Перебила

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Сергій Вікторович, 11-02-2021

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Olena Gorbenko, 11-02-2021

[ Без назви ]

© Olena Gorbenko, 11-02-2021

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Вікторія Штепура, 10-02-2021
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.52444887161255 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …