Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2660
Творів: 49649
Рецензій: 94161

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Оповідання

Яблунька

© Залєвський Петро, 31-05-2011
Моя бабуся найпевніше не знає, де на карті світу знаходиться Афганістан. Та от він її раптово зігнув, переламав, розчахнув життя навпіл – на дві пекучі сльози-частинки – на «до» і «після», забравши в неї старшого сина.
…Я ніколи не бачила свого дядька. Він є на пам’ятнику. На сільському цвинтарі. В повний зріст, у солдатській шинелі – то його військове фото. Окрім цієї, більше карток у військовому однострої нема. Не устиг.
З граніту на мене дивиться ще зовсім юне обличчя. Це лише підтягнута сіра шинель та шапка з цяткою зірки додає дядькові строгості, якоїсь аж урочистості.
Мій татко, його менший брат, зараз на вигляд куди старший. Згадує тепер, який то був урочистий похорон їх Василя – маяли червоні прапори з чорними стрічками, повільно повзла по плечах цинкова труна, ридав духовий оркестр, гули у вухах чиїсь промови-пусті слова біля виритої ями на цвинтарі, лунко гупали по металу грудки мерзлої землі та наостанок струснув скуте повітря скупий салют військової почесті. Від тієї пишноти похорону та кількості людей, що прийшли провести загиблого в останню дорогу, він, малий, аж заманірився з тієї братової смерті, відчуваючи на собі чужі погляди  – «брат героя». Рідний! Подумати тільки…
Лише бабуся заніміла… Здавалося, ще відучора виплаканими очима вона уже не помічала тих, хто підходив до неї зі словами співчуття, хто скорботно нахилявся над закритою труною, і тільки іноді судомно здригалися її плечі та неслухняні губи намагалися востаннє промовити «Василечко…», поки він ще тут, не в ямі…
Лише коли байдуже грюкнули дверцята військового автомобіля, вкотре за день сполохнувши двох круків на вершечку високої берези, коли поволеньки почали розходитися згорбленими тінями люди, а бабуся все залишалася стояти біля убраної вінками свіжої могили, аж тоді малому прийшло до свідомості оте страшне недитяче відчуття невимовної туги, розпачі, за якими сиротів світ… Він невтішно заридав.
Той плач мого батька, здавалося, розбудив бабусю, вона взяла малого за руку і вони поволеньки пішли з кладовища залишеною автомобілем колією у скрипучому снігу.
…Бабуся тепер не так часто, як раніше, приходить до могили. Ноги не слухають, каже. А коли прийде, подовгу сидить на змайстрованій татком лавці, поклавши на чорний холодний граніт пару-трійку яблук: «Василь посадив. Того року, як забрали… Он уже, висока яка… Родить… »

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 4

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Любов Долик, 02-06-2011

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Зоряна Львів, 02-06-2011

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Tamara Shevchenko, 02-06-2011

Дуже вразила

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Nina, 02-06-2011

Болить

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Дара К., 01-06-2011

Зачіпає

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Петро Домаха, 01-06-2011

Залишити слід

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Зоряна Z, 01-06-2011

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Олена , 01-06-2011

Тужливе...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Наталка Ліщинська, 01-06-2011

Яблунька

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© risenan, 31-05-2011
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.104514837265 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …