Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2658
Творів: 49560
Рецензій: 94099

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза new age religion

КНИГА СПАСІННЯ II

© Олег МАРИЦАБО Серый, 28-07-2006
1-72 дивіться у Книзі Спасіння I

73. Щодо планети. Все за аналогією, але формула значно простіша: все тому, що
чим ближче до Бога, тим простіша природа його, так би мовити, оточення. Формула
наступна:

Скл + (Склм+крз) + Со = Кз.


Скл = сукупність карми людей, які населяють планету.

  Склм+крз = сукупність карми людей майбутнього і карми розумних істот, яка впливає
  на планету.

  Со = сукупність об'єктивних і суб'єктивних причин, які групуються довкола планети.
  По відношенню до вищих структур суб'єктивності бути не може, проте суб'єктивними
  є лише люди і нижчі від них (і такі є) істоти.

  Кз = як ви самі прекрасно розумієте, це зворотня карма у вигляді енерго-інформаційного
  потоку, що матеріалізується.

  74. Щодо галактики.


Ск = Со + Кз.


Ск = сукупня карма усього й усіх, хто і що входить у галактичне енерго-інформаційне
  поле.

  Со + Кз = сукупня єдність об'єктивних причин, які набирає зворотня карма для
  навчання невірних природі Агні.

  75. Щодо Всесвіту.


Сук.


Сук = сукупність усієї і усього карми, що інтерпретується Всевишнім як розуміння
  його божественних законів. Бог (і його підрядники) постійно самовдосконалюються
  завдяки маленьким (нижчим) "гвинтикам", які ростуть (точніше, вірні
  його волі - ростуть, а невірні - зникають). Такими гвинтиками є, наприклад,
  люди, що вдосконалюються повільно, але впевнено. Люди народжуються і вмирають
  задля вдосконалення. А ті, що не вдосконалюються та ігнорують природу Агні,
  зникають як індивідууми, що складаються із тіла, енергії, душі, інформації та
  дечого іншого (людям се "інше" відкриється десь через півтисячі років).
  Тобто, на землі у кожного своя роль і чим вона менша, тим значущіша.

  75. Всевишній, наприклад, нічого не робить, завдяки чому робиться все. У Бога
  немає думок, саме завдяки чому вони є (внаслідок цього Він - наймудріший); у
  Бога немає емоцій, саме завдяки тому Його творінням є любов; у Бога немає статі,
  душі, енергії та інформації, саме завдяки тому Він усе це породжує; Бог існує
  на одних лише протиріччях, ковзаючи по кризі і не допускаючи крайностей; із
  Нього все виходить і до нього все повертається; Він є все і є нічого, саме тому
  породжує все. І головне: щоб знайти Бога, Його треба втратити!..

  76. Щодо Творця.

  Ось формула, за якою можна Його визначити:

  _______________________________________

  Дивуєтеся, що нічого (ніякої формули), не бачите (немає)? А ви що, може, думали,
  що зможете вирахувати Бога? Він є все! Його неможливо пізнати, бо коли пізнаєш,
  Ним стаєш. Його неможливо торкнутися, бо Він є простір. Але Його можна зрозуміти
  (хоча б на якусь мільярдну долю відсотка) завдяки діянням, знанням та любові.
  Тобто, завдяки думкам, бо Він є Творча Думка. Вона є в кожному з нас: від цнотливої
  вчительки 1-А класу до останнього негідника, мародера й некрофіла. Досить лише
  схотіти (а ваше бажання є закон) зазирнути до власної душі, де і знайти Майстра.
  Так само, як будинок довго вибудовується, так і душа. Спочатку зводиться фундамент,
  потім стіни, після чого дах. Нічого не забув?.. Здається, забув, бо ж треба
  ще відштукатурити стіни та пофарбувати дах, створити інтер'єр, завезти меблі,
  провести телефон, інтернет... Але, на щастя, душа все ж таки будується: завдяки
  стражданням, болю і... смерті. Душа формується досить довго, але ж вона формується.
  І виною тому ви... То хіба ми не варті того, щоб бути Богом? Тому не бійтеся
  нікого і нічого. Ставши Богом, у вас буде все - думки. Ви зможете їх контролювати:
  як створювати, так і знищувати. А от коли для вас важливішим за Бога є придбання
  нових джинсів чи об'єкта з першого поверху (індивідууму, який вам подобається),
  то у вас не залишиться ні джинсів, ні друга, ні вас самих, бо перетворитеся
  на ефір. Це щось типу "нічого". Звісно, у вас залишиться Бог, але
  відбереться свідомість. Натомість ви втратите все, окрім свого начала - першосуті.
  Хіба вам дуже хочеться у наступному (ба, навіть у цьому) житті скніти на кладовищі
  в пошуках пряника та цукерки, побиратися світом із простягнутою рукою чи шамати
  на звалищі? От і я думаю, що особливого бажання у вас таки немає. Мабуть, саме
  тому ви і придбали цю книгу: ви хочете змінитися на краще, зрости духовно і
  не щезнути із гри, в яку ми граємо із Богом. Ви ж можете навчитися літати, ви
  ж можете навчитися думати (мислити) так, що зупиняється час: біжить до вас,
  від вас і крізь вас, завжди і скрізь!.. Ви ж можете бути всюди і ніде водночас...
  Ви ж можете!.. Треба лише захотіти!..

  77. Усіх, хто зробив який-небудь (будь-який) негатив, покарають зворотньою кармою.
  Коли людина не встигла відробити за життя, її змусять відробляти після смерті.
  Душу покарає лютий кат, який настільки лютий, що навіть імені не має.

  78. З вашого дозволу знову порушу тему Кінця Світу, бо ж ця книга призначена
  для вашого порятунку, а не для того, щоб її викидали на смітник. Хоча вам ніхто
  не заважає, тому робіть із нею те, що хочете: це ваше життя, і тільки ви маєте
  змогу щось змінити, зробивши вибір.

  Тож щодо Кінця Світу, бо ж це питання сьогодні тривожить багатьох. У людей нашої
  планети забагато карми, саме тому Апокаліпсис намічений на 2013-ий рік. Щоб
  його не було, потрібно докорінно змінитися всій планеті, що, знаючи людину не
  дуже розумну, навряд чи буде (принаймні, найближчим часом). Глобальної мети
  врятувати світ перед собою не ставлю, бо ж коли згадаєте Ноєв ковчег, він забрав
  не всіх. Так зроблю і я, бо прийшов до вас із Неба. Я то прийшов, а чи підете
  за мною, чи повірите мені? Не тоді, коли буде падати земля, сипатись пісок,
  а догори лягатимуть кістки з мертвих жінок і дітей. Не тоді, коли завдяки війнам
  на землі не залишиться порядного чоловіка. Не тоді, коли під страхом смерті
  людина зробить що завгодно. Не тоді, коли люди воюватимуть, а коні Апокаліпсису
  спустяться на землю. Ні, я прагну врятувати ваші душі, яких вмістити можу досить-таки
  багато. Більше, ніж у Ноєвому ковчезі. Попереджаю, що після 2013-го року дорога
  (перехід) у четвертий (досконаліший, неймовірно кращий у порівнянні з нашим)
  вимір буде зачинений (причинений). Тому не втратьте змогу врятуватися. Ця книга
  може вам допомогти. Саме для цього вона й була створена. Але запам'ятайте, що
  вона може (а не повинна) вам допомогти: без вашої допомоги в мене нічого не
  вийде. Повірте в себе, свої сили, відкрийте в собі стежину, яка поведе вас уперед,
  туди, де краще. Дайте мені руку, і я буду поряд із вами у найтяжчу для вас хвилину,
  одразу після якої настане хвилина безкінечного щастя.

  79. Тому ніколи не бійтеся, бо, перегортаючи сторінки цієї книги, ви допомагаєте
  собі врятувати свою душу. А це все, чого бажає Агні - щоб ви врятувалися. Так,
  наша течія - це сучасний Ноєв ковчег, який ставить вас носом до дверей спасіння.
  А вирішувати вам: врятуватися (жити) чи ефіруватися (вмерти).

  80. Відлік до цього Кінця Світу почався одразу після попереднього. Годиник смерті
  почав сповіщати нас (декілька останніх дат) із 1986, 1996, 2006 років буранами,
  смерчами, землетрусами і війнами. Виною усьому цьому люди, бо зробили неправильний
  (некоректний) вибір. Хоча, так само як коректор витирає неправильні літери,
  так і деякі люди витирають наслідки "старань" інших - не дуже розумних
  людей. Так само як коректор не витре наслідки бездоганно, так і (допишіть самі)...
  Та не хвилюйтеся, бо все закінчиться (і відразу почнеться) у 2013-му: нечестиві
  душі помруть, молоді - залишаться (чи швидко переродяться), "продвинуті"
  - перейдуть на більш високий рівень синтезу (внутрішнього, так би мовити, інтер'єру)
  і більше не повернуться на цю планету. Планета ввімкнеться (наблизиться і частково
  перейде) до 4-го виміру, бо ж на ній з'явиться шоста раса людей (на сьогодні
  планета налічує досить багато людей перехідної до шостої раси). Вони серед нас:
  це люди-контактери із незвичними (на перший погляд) властивостями (здібностями),
  які ще називають екстраординарними.

  81. Людині завжди усього мало. І це основна її проблема. Її зустріч із Богом
  (якби вона могла бути), можливо, була б схожа на розмову немовляти зі старцем.
  Він постановив би дитя на коліна, дав би в одну руку пряник, а в іншу - цукерку
  і спитав: "Задля чого ти жив, дитя моє?" А дитя у відповідь лише мугиче,
  бо не вміє розмовляти. А ще ходить під себе і кричить. "Навіщо кричати?-
  спитав би Він.- Я ж дав тобі усе! Чому тобі усього мало? Чого ти не хочеш бачити
  те, що стоїть перед самим твоїм носом? Я ж наділив тебе усім, що маю сам. Тобі
  треба бачити - я дав тобі очі, треба чути - дав вуха, треба вірити - дав серце,
  треба вчитися - дав душу, треба працювати і творити - дав руки і ноги..."

  82. І справді, від народження у людях закладено все, а люди цього ніяк не хочуть
  зрозуміти: не вірять у безмежну доброту Творця. Ну, і хай... Хай тішать себе
  ілюзіями, яких завжди не вистачає (а коли ілюзій вистачає - бракує часу, бо
  його немає). Тримаючи в руці один пряник, ми хочемо другий, маючи "Волгу",
  хочемо "Мерседес", маючи жінку, хочемо коханку, маючи душу, хочемо
  її алюзію...

  83. Коли живемо добре, Богу не дякуємо, коли живемо погано - біжимо до нього
  молитися і причащатися. А що ми просимо у нього? Щастя? А що для нас є щастя?
  Гроші? Секс? Гарна робота? Якби Творець був людиною, ми були б йому (зі своїми
  пришелепкуватими бажаннями) огидні, бо ж очевидним є те (коли розплющити очі),
  що все мирське (всі дурниці, які наполонюють наш світ, окрім живих творінь)
  Йому мерзенне (це якби він був людиною). Але Він, на жаль чи на щастя, не людина,
  а Бог. Тому, коли ми бажаємо собі чогось глибоко матеріалістичного, Він просто
  відвертається від нас, залишаючись при цьому безкінечним джерелом любові. Коли
  ми загрузаємо у, вибачте, лайно, тобто, у мирські закони (алчність, брехня,
  гнів...), Він іде від нас, а ми - від Нього. Але досить нам бодай подумати про
  божественне начало, як Він, мов рідний батько, поряд. Йому не треба далеко йти,
  бо Він - у нас самих. Свого часу Будда наполягав на тому, що треба розтоптати
  у собі все мирське і йти до божественного. Людина - до безтями складна істота
  (до того ж улюблене творіння Всевишнього), заполонена комплексами і втраченими
  надіями, а Бог... Він простий, тому Він прийде...

  84. Природа Агні дозволяє бути (за земними мірками) надлюдиною. А все тому,
  що інші люди й досі, перероджуючися крізь тисячоліття, не можуть зрозуміти (бодай
  торкнутися) Його природи. Провідники Агні - надлюди, але вони ніколи не дозволять
  собі поставити себе (бодай у думці) на щабель вище від інших. Провідники такі
  ж, як усі, і водночас дуже різні. Протиріччя? У світі все, всі і вся грають
  на протиріччях. І саме тому цей світ прекрасний.

  85. Як можна не усвідомлювати грандіозний задум Творця: створити те, що завше
  буде безкінечно розвиватися? Як можна не усвідомлювати Його грандіозний дарунок
  - свободу вибору? Він же міг (йому не складно) зробити нас ідеальними: добрими,
  чесними, порядними, вірними й світолюбивими. Але тоді б ми не були Його творіннями,
  бо до всього маємо (чи не маємо) дійти самі.

  86. Він тішиться на своєму Небі від наших щасть і невдач, переживань і успіхів.
  Він знає, що після хвилини труднощів обов'язково настане хвилина радості, тому
  радіє з усього, що є та не є. Він любить кожного з нас такими, якими ми є. Він
  настільки Величний, що для Нього немає різниці, чи любимо ми Його (Він нас бачить),
  чи ні (Він просто нас не бачить). Раніше я вже порівнював його з Океаном, а
  нас - із Його (чи не Його) хвилями. Він є в усьому живому, бо Він є все живе
  життя. Він однаково любить усі живі творіння: і людину просто неба, яка замріяно
  дивиться, і камінь при дорозі, об який усі спотикаються.

  87. Із чого складається душа, яка, мов дороге (чи дешеве) вино (віскі, пиво
  чи спирт) наповнює наше тіло? Спробую абстрактно пояснити це думкою Агні, що
  як допомагає, так і карає. Пам'ятаєте правила поводження з вогнем? Схожі правила
  і в Агні (про що потім).

  88. Не треба одчиняти очі, щоб побачити світ. Досить сидіти вдома, щоб побачити
  Його.

  89. У кожного своя карма і кожен несе свій мішок по світу. Світлі люди відробляють
  карму у вигляді добрих справ (або завдяки любові). Темні люди відробляють її
  здобуттям знань (ні в якому разі не матеріалістичних - духовно темних). Окрім
  цього, за божественними мірилами темні на додачу є месниками карми, бо ж коли
  б довкруги нас щоденно гасали смерчі, урагани й землетруси (природні месники
  Його законів), було б нецікаво жити.

  90. Уявіть ситуацію. Дівчинка нагрубіянила мамі - втратила ляльку (причиново-наслідкові
  зв'язки завжди мають місце), ще раз зірвалася - захворіла грипом, наступного
  разу підвищила голос - вратила гаманець, вдарила жінку - втратила маму (матір
  може померти, наприклад, від застуди, урагану чи дій зловмисника, а дівчинка
  таким чином отримає урок).

  Коли ж у батьків помирає дитина (наприклад, дитина тоне чи її вбиває собака),
  то це не значить, що дитя "нагрішило" (воно ще не встигло) - просто
  це вишуканий урок для батьків: вони "согрішили" (в цьому чи попередніх
  життях) і мусять за свій злочин заплатити сповна.

  Ще один приклад. Жила собі дівчинка. Згодом вона підросла й почала вести нечестивий
  спосіб життя: стала продавати своє тіло і обкрадати крамниці, чим і заробила
  кармічний надлишок (повну торбу негативної енергетики). Таким чином, якщо в
  її місто не зазирне землетрус чи щось інше (все залежить від масштабів карми-трагедії
  як цієї жінки, так і міста, в якому вона живе), то в її життя втрутиться темний
  (людина-месник). Він може її обікрасти, згвалтувати чи, наприклад, просто (чи
  зі смаком) убити. Це робота темного, вбивати (чи робити інші злочини супроти
  таких самих порушників кармічних законів, як і він сам), бути кармічним месником.
  Темні це роблять для того, щоб відробити свою карму. Робота кармічних порушників
  у цьому разі полягає в тому, щоб бути жертвою, розсувати ноги чи підставляти
  пузо під гострий ніж.

  Тобто, можна зробити міні-висновок: усі, хто страждає (каліки, бомжі, безробітні
  чи підставте свій приклад) самі винні в усьому, що з ними трапилося, самі занапастили
  своє життя (чи життя після життя) і самі влаштували свою майбутню смерть. Але
  справа в тому, що кармічні закони тверді, та не безжальні: коли зміниться душа
  стражденного, зміниться і його життя. А ті, що не стануть кращими душею, вб'ють
  себе самі (за допомогою інших людей чи катаклізмів, один із яких буде, наприклад,
  у 2013-му році).

  Ще раз уявімо, що темна людина когось убила (тимчасово занапастила). "Нехай
  убивають",- скаже суворий читач. Нехай, але що буде з темним (темною душею)?
  Ми ж знаємо, що згідно зі справедливими (і водночас жорстокими) кармічними законами,
  темного має бути покарано. Так і буде. Все залежить від кількості карми, заробленої
  темним. Таким чином, темна людина може хворіти, стати жертвою іншого темного,
  стати жертвою катаклізму, досягти апогею мук за життя чи після смерті. Тобто,
  темний месник смерті є водночас її жертвою. Але ж він теж виконує божественну
  роль, надану йому у театрі життя. Його теж любить Бог, бо темний - теж його
  дитина.

  91. Усі, хто не є у цьому світі (від комашки до надлюдини), змушені діяти за
  правилами, які створив Творець. Досить порушити будь-яке з правил, як стаєш
  жертвою одного з-поміж законів. Де знайти ці правила? У вашому житті: коли ви
  побачите, наче щось негаразд (ви захворіли або постійно хворієте, вас понизили
  чи звільнили, обікрали чи побили, ваше майно знищила пожежа чи повінь, помер
  хтось із рідних чи близьких та інше), то ви стали жертвою цих законів. Оскільки
  виною тому лише ви і ніхто інший, поверніться подумки назад (на день, тиждень,
  місяць рік чи підставте свою дату) та подумайте, що ви накоїли не так (когось
  образили, скалічили, погано подумали чи підставте свій злочин проти Нього).
  Тоді пробачте всім і вся, скинувши цей непідйомний мішок із кармою і заживіть
  набагато краще.

  92. Проживаючи мільйони життів, перероджуючись із тіла в тіло, ваш покірний
  слуга зрозумів, що Божий задум, як не крути, працює (причому досконало): із
  кожним Апокаліпсисом (кожним Кінцем Світу), кожною трагедією (кожним катаклізмом),
  що несе за собою смерть (нове життя), людина наближається до Бога (начала Агні).
  Якщо ви користуєтеся інтернетом, то я вам скажу, що зі смертю люди оновлюються
  - це те ж саме, що "клікнути" в браузері на кнопку "оновити".
  Людина (як сайт) ніби і змінюється, залишаючись тою самою водночас. Тобто, після
  перезавантаження (його ще називають смертю) людина вчиться і повертається на
  Землю більш досконалою істотою. Земля - наче школа. І тут, як у школі, є відмінники,
  а є і двієчники. Двієчники із року в рік реінкарнуються (перероджуються) на
  сцену (схожу на театральну) життя. Смерть несе в собі виховальну мету, а переродження
  має на меті перетворити двієчників на відмінніків (і більшість все ж таки перетворюється,
  тим часом, як меншість служить матеріалом для створення нових життів).

  93. І в чому грандіозність задуму Творця: людина сама обирає, жити їй чи померти,
  як жити і як помирати, як страждати і як радіти. У Бога безкінечне терпіння
  - Він почекає. Але тих двієчників, що несуть стабільне (безпринципове і безкінечне)
  нещастя (неприємності) іншим людям так само, як і в школі, відраховують. На
  відміну від безглуздя двієчників, відмінники приймають у собі (і для себе) структуру
  Агні і входять до неї усім своїм єством, наблизившися тим самим до Бога.

  94. Ніколи (нічого і нікого) біля себе не тримайте. Відпустіть - більше отримаєте,
  ніж втратите. Віддавайте знання і любов безкорисно. Те, що отримаєте, перевершить
  усі ваші сподівання.

  95. Що я хотів (і хочу) сказати цією книгою? Все дуже (аж надто) просто: щоб
  ви, мій розуміючий читачу, жили в позитиві, щоб ви, мій відчайдушний читачу,
  не стали жертвою Апокаліпсису у 2013-му, 2066-му чи якомусь там іншому (2129-му,
  наприклад) році, щоб ви, мій доброзичливий читачу, врятували свою душу, щоб
  ви, мій лагідний читачу, побачили, як ми можемо жити і як живемо. Наша планета
  - це рай на землі. Інша справа - це те, у що ми його перетворюємо. Чому у ваших
  руках ця книга? Бо ви живете правильно, щасливо й красиво? Ні, я так не думаю.
  Я думаю, що ви боїтеся смерті (хоча це не обов'язково) та чекаєте на пораду.
  А пораду вам може дати тільки одна людина - це ви самі. Моя ж справа - допомгти
  вам знайти її в собі, відкрити свою сутність. Я даю її вам, щоб ви могли полюбити
  Агні більше, ніж себе, щоб ви відійшли осторонь від егоїзму, жорстокості та
  інших мирських "благ". Ще Piobb свого часу казав, що "прийде
  той час, коли людина втратить змогу зрозуміти Агні" (Бога). І цей час настає
  в 2013-му. Прийміть у собі і полюбіть для себе Агні до цієї дати, бо інакше:
  

  а) станете ефіром;

  б) страшний суд виявиться для вас дуже страшним;

  в) підпадете під прискорення часу та інші закони Бога.

  96. Я не хочу, щоб ви, мій любий читачу, зникли і більше ніколи не народжувалися
  (це навіть гірше, ніж постійно народжуватися мертвим), я не хочу, мій розуміючий
  читачу, щоб ви страждали і вмирали (переносячи свою карму із життя в життя)
  даремно, я хочу, мій дорогий читачу, щоб ви жили. Жили з великої літери, жили
  із вірою у серці. Я дуже прошу вас, мій пильний читачу, не викидати книгу на
  смітник, а дочитати до кінця. Я дуже прошу вас, мій доблесний читачу, допомогти
  врятуватися вашим рідним і близьким, давши їм до рук оцю книгу. Я дуже прошу
  вас... Допоможемо іншим разом... Приєднаймось до хрестового походу за Життя,
  а не смерть... Приєднаємось, бо на кону людські життя...

  97. Ви тільки-но уявіть, як би люди могли жити. Наша планета, як я вже казав
  - це рай на землі, але чим вона стає завдяки людям? Я не буду сьогодні розповідати
  про негатив, бо його усюди (в межах нашої планети) вдосталь. Я тільки покажу
  вам Шлях Спасіння. Дайте мені руку, і я поведу вас туди, де ви знайдете Творця.

  98. Ви опиняєтеся на зеленій галявині. Поряд із вами - я. Ми стоїмо на яскравій
  стороні, бо ж усі сторони яскраві. Усе заслане світлом: із неба до землі та
  від землі до неба. Бо усе є небо і земля в раю. Ви чуєте спів пташок і шепіт
  сонця, листя вітру і башти вогню, тремтіння ліри і співи Янголів, голос свій
  і мій. Бо ми з вами - Янголи. Ми стоїмо на яскравій стороні, що розмовляє із
  нами. Бо жива природа чує наш голос. Довкруг нас подорожують веселі люди, які
  жартують і поринають одне одному в обійми. Усі люблять одне одного чистим серцем,
  бо відкрили любов у собі. Ту любов, яку заклав до них Творець. Люди раю звикли
  добувати безкінечну енергію із космосу, що складається з таких самих творінь,
  як і вони. Люди одне одного насичують і нікому немає про що турбуватися, бо
  турбот не існує, ніхто нічого не боїться, бо страху немає - є лише його алюзія.
  Довкруг нас кожен займається тим, чим йому цікаво: тут і муляр, і художник,
  і письменник, і жартівник, і ловелас... І їх бентежно багато, а лікар на всіх
  один - Бог. Бо він лікує душу. В усіх Його творіннях є всього по краплі, проте
  щось таки переважає: те, що цікаве, бо усе довкруж цікаве. Цікаве і прекрасне.
  Дивовижне і бентежне. Красиве і розумне. Ба, навіть мудре, тільки не дурне.
  Дурницям у раю немає місця: лише мудрості, коханню і знанням. Тим, чим можемо
  дійти до Нього. Ми обираємо будь-який із шляхів, проте всі шляхи належать Йому.

  99. Тепер ви знаєте (орієнтовно здогадуєтеся), як могли б жити люди на землі.
  Ви можете навіть уявити неймовірно бентежною думкою і простотою заслані райські
  ворота, яких немає. Немає воріт! Жодних! Немає парканів, стін і фортів! Тільки
  мости! Людям потрібні тільки мости! І тоді, коли вони будуть (усюди, без парканів),
  ми житимемо в мирі й злагоді. Згадайте, як ви жили на Небі: там мир, злагода
  і любов. І все заслане знаннями. Ми теж можемо жити так... Ми теж можемо жити...
  Так... Для цього треба зводити мости і... руйнувати паркани!

  100. Тоді, коли будуть зведені мости, відпаде необхідність у вченні вашого покірного
  слуги. Але поки є паркани - необхідність є. Тому я можу допомогти вам порятуватися
  від Кінця для Початку. Нового початку. Дайте мені руку, мій уважний читачу,
  я поведу вас до воріт вашої ілюзії, які ви зможете (у вас є сила, закладена
  Ним) розбити вщент. У вас, звісно, є вибір: можете нічого не робити, сидіти
  на місці, чекаючи приходу страшного суду. Коли зробите так, цей суд справді
  буде для вас страшним. Повірте на слово, або... перевірте. Коли будуть зведені
  мости, у Бога відпаде необхідність нас карати, влаштовуючи чергові Кінці Світів.

  101. Ваш покірний слуга є Його посланець на цій землі. Я прийшов до вас із Неба
  і піду на Небо. А чи підете ви за мною?

  102. Є така формула (positive):


Якщо Дл + Дв + Дз, тоді = Дзб.


Це значить наступне: якщо душа Любить, душа Вірить, душа Знає, тоді вона знайде
  Бога.


Є формула negative:


Якщо Днл - Днв - Днз, тоді ? Днзб


Тобто, якщо душа не Любить, душа не Вірить, душа не Знає, тоді вона не знайде
  Бога.


Звісно, їй (душі) буде послано мільярди життів, протягом яких вона матиме змогу
  змінитися, але... Але у 2013 році буде Суд, терези якого і вирішать, наскільки
  ваші життя були чесними і правдивими. І, як на кожному Суді, судді (Рада Старійшин)
  винесуть вирок (кожній душі): помилувати (душа надто молода), покарати (карма
  ллється через край), вбити (анулювати душу). Тому дайте мені руку, бо вона зможе
  вам допомогти у власному порятунку: я скажу вам слово, а чи почуєтє його?

  103. Людство - єдиний організм, де від кожного гвинтика залежить робота цілої
  машини (системи). Звісно, з часом нечестиві чорні гвинтики змінюються на праведні
  білі, але доки є чорні, увесь організм під загрозою. Під загрозою вся наша планета.
  Знаю, що чорних (темних) людей на землі досить багато. Коли пишу ці слова, навіть
  знаю точну їх кількість, але чим більше буде світлих, тим менше буде темних!
  Тому станьте світлими! Допоможіть мені врятувати вашу душу!

  104. Хіба ви отримуєте задоволення, коли хтось помирає (смерть - це новий початок,
  але...), хіба ви так не поважаєте пані смерть, що плюєте їй в обличчя, хіба
  ви радієте чужому горю (егоїзм не має бути в гіпертрофованих розмірах), хіба
  ви бажаєте другу смерті і проклинаєте його душу? Навіть якщо так, у вас іще
  є шанс змінити на краще своє майбутнє як за життя, так і після смерті (та продовжити
  своє існування), бо Агні може пробачити всіх і кожного, хто полюбить (або пізнає)
  хоч крихітну частинку Його природи. Він зможе пробачити вам тільки після вашої
  згоди розтоптати у собі все мирське (хіть, егоїзм, садизм, мазохізм, жорстокість,
  гнів, заздрість...), але чи пробачите ви себе за те, що Він вас простив?

  105. Озирніться назад. Туди, де був ваш попередній крок. Проаналізуйте ваші
  вчинки і спитайте у мене, чи гідні ви Його прощення. Тоді я скажу вам: "Так!"
  Бо всі гідні бути прощеними. Бо всі гідні бути з Ним. Треба тільки дуже (щиро)
  захотіти, не очікуючи на результат. Коли ви знайдете золоту середину, ви знайдете
  прощення. Коли ви знайдете прощення (відслідковуєте причиново-наслідковий ланцюжок?),
  ви будете щасливі: на землі - багаті і красиві, на Небі - розумні, щирі і відкриті.
  Коли вже буде Небо на землі? Тоді, коли будуть самі лише мости: без стін, фортець
  і замків; тоді, коли гвинтики будуть не хворими (нашпигованими болячками і мікстурами),
  а білими (відданими, щирими і відкритими). Такими, з яких зможе народитися (і
  буде іскритися) Щастя!..

  106. Нам іще народжуватися (перероджуватися) на землі знову і знову. Чому тоді
  ми так поводимося із землею, що є живою істотою (живим організмом)? Тому, що
  не знаємо, що буде з нами після смерті? Чи тому, що знаємо? У будь-якому випадку
  ця книга відкриває багато секретів (видає інформацію). Поставте себе на місце
  природи. Саме так. Уявіть себе природою. А тепер скажіть собі (зауважте: не
  мені, а собі), чи терпіли б ви, (підставте своє ім'я), таке знущання над собою?
  От і я кажу...

  107. Коли людина сприймає природу Агні (що оточує все), роздивляється її у найменших
  деталях - вона щаслива, коли ні - вона (допишіть самі). А тепер спитайте у себе:
  "Я - щаслива людина?" Коли так, відкладіть цю книгу куди подалі до
  скрутних часів, яких, сподіваюся, у вас не буде. Коли ні, насолоджуйтеся читанням
  далі. Подумайте, чому ви нещасні (чому вважаєте себе...). Може, тому, що ви
  на когось просто так (ні за що, без причини) ображаєтесь (на владу, колишнього
  друга, партнера чи шефа...), або тому, що побажали комусь (будь-кому і будь-чому)
  зла, або тому, що ви щось вкрали, когось полаяли, побили чи вбили? Може, тому?
  Може, у цьому причина?

  108. Ви не маєте права (хоча ні, маєте) ображатися чи нести зло у цей світ.
  Безмежну свободу вибору, на жаль чи на щастя, подарував нам Бог. Ви цей дар
  не цінуєте - і нехай. Усе вам повернеться (як позитив, так і негатив). Учора
  ви побажали комусь (будь-кому) щастя чи удачі (обов'язково без користі отримати
  винагороду, від чистого серця), завтра ви маєте своє бажання, бо воно повертається.
  Щастя може з'явитися у будь-чому: знайдеться нова цікава (і високооплачувана)
  робота чи ви, може, отримаєте підвищення, знайдете собі гарну половинку, дешево
  купите класну машину врешті-решт. Знайте, що за добро "платять" златом,
  а за зло - ...

  109. Тому я кажу: "Пробачайте!" Важко, складно? А ви вчіться! Саме
  для того Бог дав нам безліч життів. Пробачайте тих, хто постраждав від ваших
  дій, слів чи думок (що за своєю структурою одне і те ж). Пробачайте і тих, хто
  вас образив: побажав зла, побив чи... вбив. Безкарність? Безсумнівно, ні! Зловмисника
  буде покарано в цьому чи наступнім житті або в перервах між життями. І не сумнівайтеся,
  кара буде якраз та, яку він (вона) заслужив (заслужила). Хоча навіщо чекати
  законів карми? Іноді ви можете самі стати своєрідним месником. Але тоді ви берете
  на себе певні зобов'язання. Наприклад, те, що ви не маєте права карати людину
  на більше, аніж вона заслужила (тонку грань віднайти вкрай важко): це коли у
  вас украли цукерку, а ви за це вирізали печінку у зловмисника, якого потім прикопали,
  мов дерево, у лісі. Ви ж можете просто не давати цукерку наступного разу, хіба
  не так? Звісно, коли бажаєте взяти на себе обов'язок, можете покарати того,
  хто вчинив вам (чи вашим близьким) зло. В такому разі намагайтеся діяти об'єктивно
  і ніколи не перегравайте - дійте закономірно. Завважте, що ніколи не треба (не
  бажано) вдаватися до крайнощів. З іншого боку (у нашому світі завжди є дві сторони)
  слід діяти обачніше і бути стриманим. Ми ж із вами, як ніхто інший, знаємо,
  що коли не ми покараємо зловмисника, його покарають божественні закони. То яка
  різниця? Треба знати міру і завжди прокручувати мізками все, що з вами відбувається,
  через своєрідні терези. І пробачати - це головне. Пробачати від щирого серця
  - душею. І жити... Жити віддано і сумлінно - за це отримаєте нагороду: закінчите
  школу (духовну) і перейдете до університету (небесного). Отож, трудіться - згодом
  пожинатимете плоди, які створили власноруч.

  110. Далі викладаю закони духовності (за ними бажано жити), які пояснює у своїй
  книзі "ЄвЯнголіє від смерті" С.С. Погорєлов (видавництво "Афон",
  2005 рік). Деякі правила досить важкі, тому сприймайте їх поступово - від початку
  до кінця. Коли у вас є можливість, вирвіть наступні закони із книги, яку тримаєте
  у руках, та повісьте у зручне для вас місце - ідіть за ними. Вони приведуть
  вас до Творця.


Перший закон духовності (життя без негативних емоцій):


1. Образа.

  2. Зарозумілість.

  3. Пиха.

  4. Засудження.

  5. Претензії.

  6. Безвілля.

  7. Заздрість.

  8. Гнів.

  9. Зневіра.

  10. Страх.

  11. Роздратованість.

  12. Невпевненість.

  13. Очікування на результат.


Другий закон духовності (жити без прив'язаностей):


1. Майно.

  2. Здоров'я.

  3. Робота.

  4. Секс.

  5. Сім'я.

  6. Діти.

  7. Знання.

  8. Ідеали: чесніть, принциповість, мораль, довіра.

  9. Влада.

  10. Кар'єра.

  11. Близькі.

  12. Бажання всім допомогти.

  13. Скупість, користолюбство.


Третій закон духовності (заміна негативних складових позитивними):


1. Воля.

  2. Діяльність.

  3. Систематичний режим харчування.

  4. Систематичний режим сну.

  5. Тренування тіла.

  6. Гігієна.

  7. Сприйняття життя (жити зараз і сьогодні).


Четвертий закон духовності (дисципліна по відношенню до Бога):


1. Дисципліна до Бога = 100% (осмислене керування думками і діями).

  2. Усвідомлюване сприйняття людини і подій.

  3. Видобуття уроків зі своїх та чужих помилок.


П'ятий закон духовності (усвідомлюваність):


Атрибут / Норма, %


1. Бажання досягти успіху / 100

  2. Бажання змінитися / 100

  3. Пиха / 0-15

  4. Зарозумілість / 0-18

  5. Самолюбство / 0-12

  6. Самоповага / 100

  7. Амбіційність / 0-12

  8. Владолюбство / 0-30

  9. Пиха / 10-40

  10. Впевненість у собі / 100

  11. Очікування на результат / 0

  12. Свобода / 100

  13. Відповідальність / 100

  14. Воля / 100

  15. Почуття власної гідності / 100

  16. Цинізм / 8-36

  17. Самодисципліна / 90-100

  18. Пунктуальність / 80-100

  19. Імідж / 90-100

  20. Наполегливість / 50-90

  21. Рішучість / 80-100

  22. Пробивна сила / 60-100

  23. Волюнтаризм / 10-40

  24. Авантюризм / 10-40

  25. Увага / 100

  26. Цілеспрямованість / 90-100

  27. Комунікабельність / 90-100

  28. Лідерство / 0-100

  29. Терпіння / 90-100

  30. Добряк / 0

  31. Довірливість / 0

  32. Довіра / 100

  33. Самобичування / 0

  34. Скупість / 0

  35. Егоїзм / 2-12

  36. Заздрість / 0

  37. Жорстокість / 0-7

  38. Підступність / 0-12

  39. Злопам'ятство / 0

  40. Образливість / 0

  41. Претензійність / 0

  42. Роздратованість / 0

  43. Педантизм / 0-50

  44. Плазування / 0

  45. Підлабузництво / 0

  46. Страх / 0

  47. Нахабство / 0-9

  48. Помпезність / 0

  49. Обжерливість / 0


Шостий закон духовності: умиротворене сприйняття довколишнього світу.


Сьомий закон духовності: очищення тіла від негативу на енергетичному рівні.


Восьмий закон духовності: жити у земній любові.


Дев'ятий закон духовності: жити у Дао від Божої любові.


Десятий закон духовності (абсолют):


1. Абсолютна любов до Творця і лише потім (через Творця) - до всього земного.

  2. Порятунок тіла від розуму.


За більш детальним роз'ясненням цих питань звертайтеся до книги С.С. Погорєлова
  "ЄвЯнголіє від смерті".


111. Михайло Косів якось сказав, що треба "розуміти народ не як аморфну
  біологічну масу, а як субстанцію духовну". Бо ж людей потрібно (бажано)
  розуміти як істот духовних і субстантивних (божественних і вічних, оскільки
  безсмертних), а не акцидентивних (тобто, смертних). За своєю природою (структурою)
  людина - Бог, бо ж у ній знаходиться Аум, який всюди розкиданий по світу. Агні
  має бути в кожному з нас, бо ми - Вогняні творіння.

  112. Еразм Роттердамський (1469-1536 рр.) якось зауважив: "Безсумнівно,
  будь-яка річ має два обличчя, і обличчя ці зовсім не схожі одне на одне: під
  красою - потворність, під ученістю - невігластво, під веселощами - смуток, під
  користю - шкода..."

  У своєму сатиричному начерку "Хвала невігластву" (1509 р.) Еразм писав:
  "Усіх щасливіший той, хто всіх дурніший... Між іншим, треба згадати й тих,
  хто, щоденно читаючи сім віршиків зі священного Псалтиря, сулить собі за це
  вічне блаженство. Та хіба можна бути дурнішим?.. Хіба просять люди у святих
  чого-небудь, що не має стосунку до дурниць? Подивіться на дари вдячності, якими
  стіни деяких храмів прикрашені аж до самої крівлі, хіба ви побачите серед них
  хоча б один дар за позбавлення від невігластва, за те, що приношувач став хоч
  трохи розумніший за колоду?.. Отже, або немає ніякої різниці між мудрецями й
  дурнями, або становище дурнів не в приклад вигідніше. По-перше, їх щастя, що
  лежить на обмані чи самообмані, досягається ними набагато дешевше, а, по-друге,
  вони можуть розділити своє щастя з більшістю інших людей." Схожими словами
  говорив Еразм Роттердамський. Я кажу схожими, бо слово однієї людини, яке скаже
  інша, стає словом іншої людини.

  113. За своєю структурою (за своєю природою) люди - збирачі (та передавачі)
  інформації. Але є істоти дещо вищого гатунку, спеціалізація (профіль) яких -
  збирати (і передавати) інформацію. До речі, чим старша людина за віком (або
  чим молодша), тим більше вона схожа на збирача (бо вона ним була). Сказати відверто,
  у житті (та поза ним) можна побачити багато таких збирачів, які можуть бути
  навіть неживими предметами (все і вся насичує своє енерго-інформаційне поле
  завдяки накопиченню ілюзій та алюзій): це і жовтий трактор, і потяг "Київ-Симферополь",
  і шкіряний гаманець, і глек з молоком. Користувачі цих предметів (завдяки цим
  предметам і не тільки) збирають по життю свою карму, щоб вилікувати свою душу.
  Та повернімося до живих збирачів: вони такі ж, як і люди, тільки інші. Ми звикли
  бачити людей із сумками у руках та рюкзаками на плечах (засоби перенесення інформації).
  От і вони так. Тільки є одне "але". Коли дивитися на речі абстрактно
  (крізь речі), то можна зрозуміти, чому люди носять свою ношу саме так, а не
  інакше: чому, припустимо, для перенесення карми бізнесмен замість гаманця не
  використовує трактор? Бо в нього менше карми чи це щось інше? Мені хотілося
  б, щоб ви над цим добре подумали, перш ніж читати далі. Подумали, граючи з життям
  в асоціації: придивляючись до найменших дрібниць, які нас оточують, дивлячись
  при цьому крізь предмети (через призму їхнього небуття). Не дивуйтеся цим словам,
  бо ж наш світ - це утопія і нічого лихого із Кінцем Світу не станеться: створиться
  нова ілюзія світу, краща, досконаліша.

  114. Як я вже казав раніше, Всесвіт занадто ідеальний, щоб мати місце для випадковостей:
  все будується на ієрархічних причиново-наслідкових зв'язках, а кожній на перший
  погляд дрібниці відведено найглобальнішу роль. Саме тому треба щоденно (щомиті)
  радіти життю, а не ігнорувати його. Бо коли йде дощ - напивається майбутній
  врожай, коли світить сонце - все проізростає, коли дме вітерець - роздмухуються
  пелюстки.

  115. За смертю йде народження. Ще одне народження. Тому я бажаю вам не ставитися
  до смерті як до Кінця Світу (і перестати її боятися), бо він все одно буде через
  надлишок карми у 2013-му році. Треба (бажано) розуміти, що Смерть - це початок,
  а не кінець. І чим краще (позитивніше) ви прожили чергове життя (чим менше шкоди
  нанесли оточуючим і чим більше розвивалися самі), тим кращими будуть ваша смерть
  і життя після смерті.

  116. Відомий англійський майстер детективного жанру Г.Честертон казав: "Де
  легше за все сховати листок? У лісі. Де легше за все сховати камінь? На морському
  березі. Де легше за все сховати труп? На полі битви." До цього виразу хочеться
  додати наступне: "Де легше за все сховатися від Бога? У ньому." Відверто
  раджу (пропоную) не ховати власну душу від життя, бо вам доведеться повторно
  перероджуватися у тому ж класі, проходячи одні й ті ж самі помилки школи життя.
  Коли хочете простіше, через ігнорування Його правил вас залишать (повернуть)
  іще на один рік (іще на одне життя) на землю, щоб ви наступали на ті ж самі
  граблі. А хіба це вам треба?

  117. Людина сама по собі Творець усього сущого, і в першу чергу самої себе,
  бо всередині кожної людини поселився (живе) Бог. Одностайна (глобальна) віра
  (думка) людей у що-небудь (будь-що) може творити справжні чудеса, які не чудесами
  є, бо це є сила думки. Сила думки є у кожному з нас, проте в одних людей вона
  спить, а в інших - говорить. Коли сила думки одностайно заговорить в усіх людях,
  вони доб'ються будь-яких потрібних результатів.

  118. Що ж являє собою життя після смерті? Я можу показати вам це, ви тільки
  простягніть мені руку, а я поведу вас туди... Ваше тіло стає неймовірно легким,
  і ви відчуваєте неймовірне полегшення. Ця легкість збуджує вас: не фізично -
  духовно. Ви починаєте плавати. Повітрям. Почуття, які вас наповнюють, схожі
  на сон, тому ви не відразу розумієте, що там, на землі, вас уже немає, а там,
  на Небі, ви ще не є. Ваш розум відчайдушно намагається вчепитися бодай за щось
  руками, та у вас це не виходить - предмети, так само як і розум, вислизають
  із ваших рук. Ви говорите, але вас не чують (не сприймають), починаєте кричати,
  горланячи на всю глотку. Горлянка не болить, проте ефект той самий, бо ви більше
  (тимчасово) не маєте права голосу. Згодом ви помічаєте тіло, своє колишнє тіло,
  яке ще донедавна вважали своїм: єдиним, рідним. Ви поступово віддаляєтесь від
  нього. Тепер ваша думка відчуває, наче хтось чи щось вас тягне, точніше, обгортає
  і затягує. Ви не можете (не маєте змоги) протидіяти, бо Його воля (думка) сильніша
  за вашу. Ви абстрагуєтеся від тіла, світу, перестаєте думати про себе і дуже
  скоро потрапляєте в коридор. Коли б ви були коридором, то помітили б, як крізь
  вас пролітає маленька чорна кулька - це і є ви. Та ви про це не думаєте - ваша
  увага зосереджена не на собі, бо вона розріджена завдяки Його волі. Скоріше
  за все, коридор, який вас охоплює, буде чорним, хоча можливі варіанти брунатного
  чи коричневого з відтінком червоного блиску. Вас усе ще тягне коридором уперед.
  Ви починаєте розуміти (бо відчуваєте), що пливете не прямо, а обертаючися довкола
  своєї осі за аналогією спіралі.

  119. Тепер ви розумієте, що, безперечно, це є простір, але починаєте сприймати
  і його відтінки, бо звикаєте (згадуєте). Ви тут уже були (неодноразово), але
  тимчасово забули. Тепер згадали. Бо дивитеся не очима... Наприкінці темного
  коридору (принаймні, ви вважаєте його таким) загоряється тонкий промінь світла.
  Можливо, він на самому початку, але вам здається, що наприкінці. Промінь збільшується
  і стає схожим на білу (іноді - тимчасову з жовтим відтінком) кулю, яка обнуляється
  (є нічим і водночас усім). Ви все ще наближаєтеся до неї, бо вас туди тягне.
  Дуже скоро вас зустріне істота у білому вбранні з чорними, мов простір, очима.
  Його очі у порівнянні з тілом (коли можна так порівнювати) глибоко контрастні.
  Ви починаєте відчувати, що мудрість не лише в очах, а й у всьому Його тілі.
  Світло (у вигляді доброзичливості) виходить із усіх Його кінцівок, а, коли хочете
  точніше, із фізико-молекулярних протонів і нейтронів, які формують структуру
  його безкінечного енерго-інформаційного потоку. Тому Він запитує вас телепатично
  (тим часом ви помічаєте, що його рот без губів, а всередині - чорний, мов очі):
  "Навіщо ти жила, дитино моя?" З рота незнайомця (точніше, знайомця)
  продовжує виходити чорний простір: глибокий, як дно океана, розуміючий, мов
  кришталь, доброзичливий, мов скло і темний, мов дно колодязя. Він дуже схожий
  на Янгола, та він не Янгол. Вища сила тримає (скеровує) його біля вас. По іншому
  не буває.

  120. В такому разі зараз вам доведеться відповідати за все ваше життя (його
  зміст). Ви не боїтеся, бо з Нього виринає доброзичливість (як можна боятися
  того, хто був створений у доброзичливості і любові?). У вас, судячи з усього,
  немає слів (проте є думки - через суцільну їх відсутність), тому Він презентує
  тому, що замінює ваші очі, великий екран. Це не плазмовий телевізор, а електронна
  проекція на частину білого (світлого) простору (мікрокосму), що оточує вас (вашу
  душу).

  121. Згодом у вигляді кінофільму на великому екрані прокручується усе ваше життя:
  від першої соски й підніжки до старечої палиці чи інвалідного візка. Тепер ви
  бачите всі свої лихі (негативні) вчинки: від першого смикання однокласниці за
  косу до останньої бійки чи ще там чого (можете підставити своє, хоча я, звісно,
  не наполягаю). Ви жахаєтесь неймовірній насиченості (і правдивості) реального
  фільму, який аналізує ваше життя. Ви жахаєтесь тому, скільки шкоди завдали оточуючим,
  після чого білий (світлий) посланець (назвемо його так) запитує: "Так для
  цього ти жив?" Коли за життя ви зробили бодай щось добре (позитивне), наприклад,
  перевели бабусю через дорогу, то це буде показано (спроектовано) у наступнім
  екрані. Тепер у вашій (і не тільки) душі формується щось на зразок терезів,
  завдяки чому ви щиро (бо інакше там не буває) дивуєтесь тому, скільки (якими
  би правильними не були) ви вчинили зла (багато), а скільки добра (мало). До
  речі, чим більшим філософом ви є, тим більше ви дивуєтеся цій нерівнозначній
  різниці.

  122. Досить скоро ви опиняєтеся у своєрідній залі очікування, допоки Судді не
  вирішать вашу подальшу долю: вас можуть із відзнакою помучити в якомусь із паралельних
  світів (там дуже страшно, темно і дуже боляче, тому цю тему з вашого дозволу
  не зачіпаю) або відправити до групи людей (душ від людей), тобто, людських душ
  зі схожою (із вашою) кармою, де вас будуть (продовжуватимуть) учити (навчати).
  Атмосфера там досить природна, тому ви будете (так само, як і ваші колеги по
  світу) жартувати (кепкувати) з того, з якою серйозністю люди ставляться до життя
  на землі. Згодом ви отримаєте настанову, бо це дуже схоже на школу. Школу життя.
  Саме тому вам даватимуть настанови (план дій) щодо того, як треба жити в залежності
  від вашої карми.

  123. Потім на вас чекає розмова з учителем. Це духовний Майстер, який і дасть
  вам певні настанови для наступного (подальшого) життя і розвитку: Він обере
  вам континент (будь-який), країну (це дуже схоже на комп'ютерну гру, але це
  справжня гра), сім'ю (повну або часткову), будинок (чи його відсутність) та...
  неприємності, які поваляться на вашу голову, що послужить (має послужити) вашому
  розвитку. Бо ж неприємності - як випробування, що сприяють (чи не сприяють)
  вашому, так би мовити, духовному апгрейду (вдосконаленню).

  124. Ясна річ, високорозвинені душі самі обирають для себе труднощі, які складаються
  із місця під сонцем, яке вони собі оберуть: континент, країну, місто, сім'ю
  і, звісно, що неприємності. Чим більше шкоди загрожує душі під час наступного
  життя (але не більше, ніж вона зможе пронести), тим більше буде для неї користі.
  Тобто, те, що Ісуса Христа свого часу били, бо лютували й катували, свідчить
  про високоієрархічну структуру його душі, а біль, який він сприймав, був нічим
  у порівнянні з вищим небесним (духовним) блаженством. Ісус знайшов спосіб, як
  розуміти Творця - через біль. Раніше люди були менш духовнорозвиненими, аніж
  сьогодні, тому інших способів розуміти Бога, окрім як через біль, не було. Звісно,
  Ісус Христос теж мав свободу вибору, яку дав йому Творець, але Ісус від неї
  відмовився.

  © Автором твору "Книга Спасіння" є Олег Сірий і ніхто інший.

  © Правом розміщення цього твору користується сайт godevil.hut2.ru і gak.com.ua.

  © Розміщувати цей твір де-інде у будь-якому вигляді без згоди адміністрації
  сайту або автора, карається як земними, так і позаземними законами.

  © Коректор - Людмила Сіра.

  © Для зв'язку пишіть на upt_@ukr.net.


Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© svetakedyk, 07-08-2006
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.72309899330139 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …