Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2658
Творів: 49544
Рецензій: 94098

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Поезія в прозі

Завдовжки в пісню

© Діма Княжич, 02-09-2009
Дорога до тебе – завдовжки в пісню. Як же я дійду до тебе, коли не вмію співати? Як я знайду твоє вікно з-поміж міріад фольгових клаптиків, пришпилених на чорну вишиванку вечора? Дощ плутає мене, збиває з дороги, заманює, обіцяючи навчити співати. Я йду за ним, але згадую про тебе і вертаюся. А може, ти – міраж? У вечорово-дощовому місті так просто стати міражем. І тролейбуса, номер якого – код доступу до тебе, все немає. А може, його не існує? І дарма я стою на зупинці під тугими струменями – дощ все-таки виманив мене з-під дашка, але я не піддаюся на його чари, хоч це і важко, мої вуха не заліплені воском, але все ж… І де знайти таку пісню, яка б довела до тебе? Де знайти таку пісню, яка б знайшла тебе (коли ти є)? А коли є – то де ти? Бо тролейбуса із кодом все немає… А місто сповнене розмитого неону, і в кожному неоні вгадується твоя посмішка, і тому так легко повірити, що ти – міраж, а твоя сліпуча посмішка – неон… А я чув стільки пісень, але дощ мене плутає, і всі пісні в мені злилися у різнонотну-різнотонну мозаїку, і розчинились у ній, і втратили свої лиця. Я безпісенний, і намарно шукаю дорогу до тебе. Чи не краще піти за дощем, піддатися йому (бо ти – міраж, посмішка твоя – неон)? Але я надто довго чекав. Чекав, аби обняти твій стан, лагідно провести долонею по спині, відчути твоє м’яке дихання на плечі. Бо твої руки, розведені для обіймів – мій оберіг, вони заклинали мене від чарів, і дощу не вдасться заманити мене підступними лестощами. Я не похитнуся у вірі, що твої руки завжди прагнуть обняти мене. І всі неони погаснуть, коли ти всміхнешся мені. Я летітиму літаком, а твоя посмішка засвітить сигнальний вогонь, і я кинуся з небес – в твої обійми. І ніжні слова зродяться міріадами дощинок, я вставлятиму їх у вивіски і засвічуватиму неоном, хоча з поміж усіх слів ти любиш одне – "мила", древнє, як світ, і потрібне, як вода. І кожне слово стане піснею, і кожна пісня накреслить дорогу, і всі дороги зійдуться до тебе – до Риму мого світу… Але дощ змішав усі пісні, і я стою на роздоріжжі. Та дарма – мене не спинити, і я складу пісню сам, аби по ній дістатися до тебе. Ось тільки знайду чим писати…

11.08.08.   Канівщина

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 5

Рецензії на цей твір

Класно!

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Надія, 05-09-2009

В пошуках забутої пісні

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Сергій Аркуша, 03-09-2009

Веселка

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Світлана Кедик, 02-09-2009

Завдовжки з... мініатюру

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Микола Цибенко, 02-09-2009

[...]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Леся Петрик, 02-09-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.83025217056274 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …