Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2646
Творів: 48921
Рецензій: 93601

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Авторська проза

Гірше ніж застуда

© Анастасія Грім, 25-11-2008
Кохання як застуда. Якщо воно є, хрін ти його приховаєш від оточуючих. Хтось буде дивитись на тебе зі співчуттям, хтось з заздрістю, що твоє людське існування хоч трішки змінилось і ти можеш на деякий час втекти від сірої рутини буднів, а дехто обходитиме тебе мов прокаженого, так як в тобі сидить ця огидна інфекція.
   Симптоми цієї хвороби жахливі: інфікована особа не спроможна раціонально мислити і здійснює безліч нелогічних вчинків, інколи навіть присутні ознаки божевілля. Хворий коханням організм втрачає здатність до самозбереження і схильний до суїциду.
   Крім того твоє тіло лихоманить, коли кохана людина далеко, чи кидає в жар, коли об’єкт симпатії зовсім близько. Ти не можеш спокійно спати, їсти і навіть думати.
   Починається кашель від несказаних слів, з’являються соплі та сльозоточать очі.
   Але найгіршим є те, що до цієї хвороби не виробляється імунітет. Звичайно, можна підвищити опір організму за допомогою черствого серця чи цинізму та уникати збудників любовного захворювання, але ці методи не захистять навіть на 30%.
   Болючим являється і той факт, що вилікуватись практично неможливо ( хоча деякі оптимістичні дурепи намагаються покінчити життя самогубством, так би мовити: нема життя – нема кохання – нема страждань).
   Сотні віків люди шукають ліки від нещасливого кохання, навіть не підозрюючи, що ця недуга лікується  … взаємним коханням ( як то кажуть, клин клином вибивають). Воно і являється єдиним спасінням від цієї хвороби.
І   І коли я поводжу себе дивно і нелогічно з точки зору будь-якої нормальної людини, коли мої вчинки не співпадають з типовими нормами поведінки, мене запитують: « Ти що – хвора?», а я чесно відповідаю: «Так!» - і гірко зітхнувши, додаю: «Але, здається, виліковувати мене ніхто не збирається».
   Відійшовши вбік , я ховаю свої мокрі від сліз очі. Важко бути приреченою. Особливо в коханні.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Ехехе.

© Юний орел, 27-11-2008

ТАК!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ельвіра, 26-11-2008

Форма божевілля?

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Дара К., 26-11-2008

ииии

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© В:тал:й, 25-11-2008

[ Без назви ]

© , 25-11-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.97803783416748 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …