Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2646
Творів: 48897
Рецензій: 93596

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Життя

Тихе полювання

© В:тал:й, 16-11-2008
- Прізвище. Ім'я. По батькові.
- Поламаська Олег Ми-Мсиславович
- розкажіть що тут в біса відбувається пане ПолаСЯСька
- Поламаська!
- вибачте... По-ла-маська...
- а що тут в біса відбувається?
- я бачу ви тут в лісі сидите - розкажіть детальніше, як, що, чому...
- так
- детальніше
- так сидимо ми
- хто ми?
- ви - мєнти
- но-но-но, давайте без грубощів. я знаю що ми державна служба правоохорони порядку - ви розкажіть з ким ВИ в ніс... ой в ліс ходили і для чого
- прийшов до мене Місько і каже... дядьку так і так є дєло...
- коли прийшов?
- коли прийшов тоді прийшов, яка різниця? але головне те, що в нього було в руках, а не тоді коли він прийшов...
- а що в нього було в руках?
- нічого
- як нічого?
- мене тоже це здивувало... я кажу: "а де всьо.. там шта грам туда-сюда", ну він мені каже: "які шта грам - сезон тихого полювання відкритий"
- ну-ну
- ну а далі я смутно пам*ятаю...
- чого?
- ну чого-чого... я кажу раз відкритий сезон - його треба якось тойво - обмити шоб файно ... файно було.
- і?
- ну шо і - проснувся я в лісі....
- сам?
- ну сам... але.. не зовсім сам...
- де Місько був?
- я не знаю...
- брешеш собако, де місько був?
- я так толком не розібрався... але на дереві
- на якому
- на дубі
- і шо він там робив?
- ну шо-шо? а шо людина може робити на дереві? ...гола...
- гола? шо мауглі себе уявив?
- я не знаю, бо білка мені сказала шо йому шось пороблено
- бєлочка чи шо?
- та нє... яка там бєлочка... Білка Ірина Іринівна, тьфу ти - Ігнатьєвавна, бодай тому батьку Ігнатьєваву икниться в ящику - ну його жінка... але колишня... ну не колишня, а бувша....
- так стоп. шось холодно...
- підкинь дрова в багаття...
- де ти тут багаття бачиш?
- а... немає? хих - ну того і холодно... чо ти дивуєшся
- так. Стоп. Білка Ірина тоже була?
- дайте згадаю... Іра... Ірина... Іринка.... Іра... 5 по горизонталі... не дро а...
- шоооо?
- відро! точно! відро!
- яке відро?
- ну кросворд був на газеті.  Ми ше коли пили не закушували...
- ну ну ну - тут детальніше
- та шо детальніше... випили. Повсідалися на велосипеди і поїхали обганяючи коров.
- шо ви так грубо про дівчат?
- та нє, то дійно були корови, вони ще так махали хвостами.
- далі...
- далі... шо далі... я проснувся. Шось відчуваю шо мені зле... треба думаю закусити
- з собою закуску мали?
- ну як, не те що з собою... просто я досвідчений грибник...
- і?
- ну і... і закусив грибочком що неподалік ріс...
- іііі?
- і далі я не помню. чи то сон, чи то мені чого було...
- розказуйте
- піднімаю себе лівою рукою за "шкварки"... до мене підлітає фіолетовий горобець-горобчина і каже "цвірінь-цвірінь. Шо то з Міськом?"
- шо? горобець говоре? та такого не може бути...
- я тоже не повірив йому... сказав що горобці не розмовляють - ше ми з того так з дубом проржалися. Він ше тоже дурачка зіграв - каже: "о дивіться я маленький горобчик, я вмію розмовляти"
- дуб це хто?
- дуб це дерево таке
- дуб також розмовляв? шо ви таке пили?
- ну звичайно розмовляв - а шо по вашому я сам із собою говорив??? Ви не перебивайте. Каже він мені: "йдем за мною".  ну я пішов. Тут підлітає сова із білими крилами в руках бордові зайці і промовляє по-совячому - не йди за ним... він тебе заведе фіг зна куди. Краще полетіли зі мною...
- полетіли?
- полетіли! я аж засміявся. Кажу: "в мене ж крил немає". А вона віповідає: "А навіщо тобі чарівна літаюча куртка?" А дійсно, куртка "вітровка" - тобто літаєш як вітер... Ну ми і полетіли на захід... Летимо-летимо і я вже не стримався і питаю: "а шо це за зайці?". Вона каже: "Це бордові зайці" . Ну та я бачу ж, що то бордові зайці - значить сова каже правду - їй можна вірити.
- пшшш альо перший - пришли мені мед персонал пшшшш
- почекайте, не треба мед персонал... я все поясню. Тут бачу сова в піке йде - банзина закінчилася. Ну я хочу спускатися - а тут чую - пах!пах! Хтось знизу стріляє із 57 дюймової "Катюші". Я аж пригнувся в небі... Може би мене і застрелив, якби не курка конопата, яка якраз летіла неподалік. Каже: "не бійся бісове диття, зніми куртку і кинь на нього і він зникне..."  ну я хутчіш зняв куртку і кинув - і він, тобто "Катюша" зникла
- ну-ну-ну
- добрий день я лікар Зеньконко Артем Олегович, де хворий?
- он сидить
- та я не хворий, і не тикайте в мене пальцями. Хоча, я зразу подумав шо я можу бути хворий. Бо сірі хмари вкрили все червоне небо. І може я б захворів, якби до мене не заговорила риба-лампа - вона ще та балакуха. Каже: "Холодно?" відповідаю крізь зуби... а холодіна така, що зуб на зуб не те що не попадає, а взагалі в пролилежному напрямі цілиться. Відповідаю: "Так". А вона: "то й не дивно, що тобі холодно, в тебе ж шнурівки зелені - якраз такі як мої брови..."
- темпиратура є 38 і 9. Будемо скидати...
- я тоже подумав - треба скидати шнурівки бо то не до добра. І тут мене осінило - як, риба, може, розмовляти - без води?
- дійсно - не може...
- але риба була не дурна, вона ж гарячу каву пила - а в каві що?
- що?
- вода в каві!
- ааааа. Тиск підвищений. Зрачки великі...
- І тут та риба каже: "Хочеш я виконаю будь-яке одне бажання?" ну я кажу: "давай", а вона: "але за те, ти мені даси цукор." А я відповідаю: "де ж я тобі цукру та й візьму?" А вона, каже: "а сорочка тобі цукрова навіщо?" Та й справді - навіщо мені цукрова сорочка, атже сонце так шпарить, що трава випаровується....
- де ви його знайшли
- ну пане лікарю, ми в лісі...
- я для кого це все розказую?
- голого?
- ага
- а це хто з ним голий?
- Михайло - але він не приходить до тями. Пульс є
- ауууу ууу - я кому це розказую?
- що він їв? вживав алкоголь?
- каже що їв гриби з лісу. Перед тим вживав горілку.
- блін мене ніхто не слухає. Навіщо тоді питання задавати? мене хтос чує? зайченя-я-я-та....
- добре тоді ми поскакали - може ще когось в лісі знайдемо, а ви пане дятле придивіться за ним...
- тук тук тук по дереву - я за ними слідкую, тільки злітаю за деякими ліками туда і назад...


- блін.... куди вони пропали... всі зайці-міліціонери поскакали... дятел лікар-санітар - полетів... і тільки ми з тобою, дубе, як два брати розуміємо одне одного... правда?
- ага

Міністерство охорони здоров'я застерігає, не їжте невідомих грибів.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Тут важко бути оригінальною...

© Любов, 22-11-2008

Діалоги)

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Оля Биндас, 17-11-2008

Затуркали

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Залєвський Петро, 16-11-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.78937101364136 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …