Миколка рулить! Що тут казати? (ТО свої, Микольцю, свої... Ліля, Монгол і Сергій)...

Але одночасно мушу зізнатися - останньої строфи останнього вірша не зрозумів. Може, хтось підкаже, що малося на увазі?
Насправді найбільше вразив другий вірш. Бо збалансований. Перший, як на мене, трохи задовгий, а тому видається одноманітним.
А взагалі...

Спочатку у ваших текстах відчувалася справжня сила. А тут - чи то заморилися від повіторів чи погано спали. Мляво, одне слово...

... і мені б так розсипатися-торкнутися-скотитися...
отакі слова, то не просто "слова", то почуття, що рвуться із середини ......

Гострий вірш як "сокира". Непогано! Але ж образи - "як сільна рану"; справді пекучі! Бажаю Вам успіхів! ...

таблеточку metamezol/у/ наніч, потім ще половинку. щоб наснилось щось файне.
не зловживати! - можна впасти в мрійливу психоделічну кому....

так гарно і ніжно....

Бути на самому дні сподівань, у глибині почуттів - все так гостро відчувається і якось заодно дуже затишно робиться після Вашого вірша, бо і справді: хай усе минуле згорить ущент, це не так важливо, коли є де і біля кого сховатися. Чудові образи.

З пов...

Текст видалено автором рецензії...

Привіт.
Тільки хвалити – то не цікаво.
А тому моя невеличка рецензія буде похвально-критичною, оскільки річ дуже поетична і вартісна. Вірніше – критично-похвальною: тому що спочатку – критика.
Бо /окрім дифірамбів за поетичність і образність/ маю два ...