ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Лімерик
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 826
Творів: 12498
Рецензій: 19346

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Поки термін сесії не скінчився

(Рецензія на твір: Правдопринесення (із музея уявотехніки), автор: Ніка Новікова)

© Олесь, 01-04-2008
Друкую рапідом.
Фраза "вже вінками на якір уквітчано кимось" вже є зрозумілим реченням.
А вдень - ще ні. Бо так прочитав, наче вилив у себе. Зараз зрозумів, перетравив. Цікавий образ. Скільки б не було води, а рослина чомусь тягнеться вище. А сонце робить язиком свою справу - лиже, їсть, зализує, пестить. Ото вже язик... Раніше про нього наче забували.
Все не прорецензую, бо цей термін... Кудись весь час треба спішити.
"Кораблям ці вінки вже давно як до днища". Я в захваті від Вашої не приземленої, а примореної філософії, Ніко. Маленька рецензія, не про все. А скільки ще можна писати гарного...

Її у Вашому художньо-поетичному творі вистачить на трактат :)
З неменшою повагою,
О.Д.

© Олесь, 02-04-2008

Дякую, Олесю:) Кораблі іржавіють, а вінки гниють. Отака-то "приморена" філософія.
З повагою,
НН.

© анонім, 02-04-2008

  Додати свій відгук
 
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.00996518135071 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif