Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

ЗалИшив  Гамлет нам дилему
Для поколінь -- на всі роки.
Шепочуть  тінню нам батьки,
Що те, минуле --недаремно...

Сумнівних кроків не минути,
По лезу бритви ідучи.
Ми півсвідомо чуєм "Чи..."
Та вголос вимовляєм "Бути..."...

Неможливість повернення, я сама вигризаю замка
Він готичного вигляду і з сумним циферблатом
Циферблат геть у склянках, стать – тупа та п’янка,
Біль позаду – біль має також свої грати…
І німецькою вени влітають в слова…
Я ж німа і безмовна, мов вперше...

Послухайте, годі! Капут.
Дифект – то найбільша слабість.
У нашому пості
“писати-чи-не-писати... прозу”
Поети! розслабтесь -
знайдіть відповідну позу...
ми скажемо чисто відверто –
г в а л т у в а т и –
ніхто вас не буде!
“с т і ш к і ” почитаєте...

Текст видалено автором твору...

То потім нас назвуть загарбниками,
Зараз ми лише миротворці –
Поціновувачі теплих країн,
Як теплих жіночих рук,
І річок, направлених у правильне русло,
І слів, накрадених у незнайомих народів
На хвилях радіо “Свобода”,
Серед зламаних лез,
Абстракц...

1

Так бубоніли сади – все тече – і нас від того нудило.
Брудніли доріжки затоптані бажанням встигнути кудись.
Прихід весни намуляв очі і чемно перетворився на дощі,
Яким не до цнотливості – вони лилися в очі, уста, під одяг.
Тікали спантеличені ...

Коли я мав зо триста пар очей
з десяток рук і надцять ніг
Я нервував та бився
своїм чолом зпітнілим
об міцний горіх
(бо сь я не був таким як то усі)
Усі волали:
«Дайош сала!»
А я...
лишень позіхав
і в небі чумаками
зубрівку смакував
Тепер у ме...

***
Втамуй мою тишу – і солодко буде вмерти.
Чорнішає голос у горлі ірисів Ван Гога.
Сильніший за мене, він переростає підлогу,
Що стала старим простирадлом і вутлим конвертом,
В який було вкладено море листів про дорогу,
Про пахощі лісу, про літа о...