Гобеленний
Погляд дівчини:
Луг зелений,
Не заквітчаний.
В тому лузі
Туго витканий
Чорний вузол
Горе-нитками.
Чи від того
Шовком світяться
Довгі-довгі
Сльози-китиці?


...

Ми там були! Ми бачили усе!
Ми – лазерного шоу свідки пильні!
І відбулися легко: хто синцем,
Хто ребрами, хто вкраденим мобільним.

Хтось в натовпі шампанське відкривав:
Цілющою росою всіх скропило;
Ще хтось чужі кишені грабував,
Когось уже гуртом...

Вітер північний лиже обличчя
Я посміхаюсь йому.
Можна зробити так, щоб забути
Хвойду зі свого сну.
Але цей захід – то не мій вихід
Бо маю йти до кінця.
До кінця світу, з осені в літо.
В трупа забрав гаманця.
Холодні ноги в пилюці дороги,
Серце в ...

Лелеки лунко лузнули латиною,
Лилася лайка лютні, ласка ляха…
Лелеки ляпали! Лев-Лютере, лязг ласса…
Люцифер легковірний ліг ландшавтом –
Лярвою лисою…

Перебіг пігментованих подій
Пий потяг перманентних папських пайок
Пітьма потому…плями піт… поч...

ти пив з мого серця ожиновий сік…
і губи твої від розчину терпли
ти пив з мого серця ожиновий сік…
по краплі… по ложці … по чверті

ти пив з мого серця ожиновий сік…
біліші за біле ставали долоні
ти пив з мого серця ожиновий сік…
вбиралась… душа… ...

......

То був останній привид, єдиний на все середмістя, та що там середмістя – один на Львів. В місті, в якому колись мешкало кількасот привидів, тепер залишився лише один – пан Яцек. Та й той, постійно і безвилазно спав на горищі, одного старого-старого будинк...

Мовчи ще...
За таку розмову віддав-би усе,
Схочеш знов присягну забути тебе,
І замовчу - слова то пусте,
Мовчи ще......

......

Загалом, ці роздуми викласти тут мене спонукало кілька причин.  Насамперед, вихід в світ альманаху, презентація у „Ляльці” і полеміка довкола цього у рецензіях і відгуках на сайті Академії.
Зрозуміло, що поява альманаху не стане топовою новиною у всіх в...