Камбалу калабань – на пательню пісної ночі,
Жменю тертого болю – на зідраний пластир снів...
Сніготиха печаль. Ліхтареві нехтиві очі –
Вище стріх
                  Вище верб
                                   Вище рук
                               ...

Пам’ятаєш ту ніч?
Вітер бив у лице, як слова...
В лабіринтах мовчання –
ніяких надій на рятунок!
Вже від білих снігів
посивіла твоя голова,
Вже від холоду фраз
скам’янів на вустах поцілунок.

Пам’ятаєш той біль? ...
Видавалось, що стогне вів...

Текст видалено автором твору...

Шпаки  повернулись !!!!!
Весна !!!!!!! Ура  !!!
Радість яка невимовна
На душі !!!!!!!!...

Журавлі відлітають ;
сумно.......

Я знав,
що ти
сміятися
не будеш............

пелюстки: жасмин,
на теплих губах вранці
смакують медом...

Бачиш? - Зірка. Зараз Свята!
Білий обрус. Пахне сіно.
Чисто виметена хата.
В радіо вже колядка лине.
Страв дванадцять має мати.
Зараз всі почнуть гостину.
"РОЖДЕСТВО..." час заспівати.

Всі тихенько помолились.
Пора вечеряти
Хтось просфоркою...

ПИТАННЯ ЧАСУ

Аі та Іо сиділи на березі річки з легкими вудками у руках, у парі рук тонших і парі рук грубших. Сива вода тримала у собі волосінь обох вудок, не думаючи ані тягти її вглиб, ані дозволити вийняти на тій волосіні з іще теплої себе риб’ячу ...

Жила собі колись одна прекрасна дракониха. І була у неї серйозна проблема, суто жіноча. Вона ніяк не могла вийти заміж. До замку її батька, який був драконом знатним, приїжджав весь неодружений цвіт драконячого суспільства. Та якось їй ніхто не підходив....