Чорно-червоні бузкові хрести,
Струшено попелом, зоряним дустом,
Варто лише посланцю відцвісти,
Лампа впаде, світла тінь Заратустри.
Човгаючи в поцілунках недолі,
Стримано віриш в просвіти чергові,
Вереском пишеш ці мори у слові,
Лезом клонуєш карти... |