Відкрий свої очі подивись навкруги -
Ти бачиш майбутнє своє,
І сьогоднішній сповнений радістю день,
І щасливих довколо людей.

Ти згадаєш Богдана й вірші Кобзаря,
Малювничі гаї і степи,
І любов, що, неначе ранкова зоря,
Приласкала тебе навесні.
...

Не знав би я твого легкого дотику
Струна тонка від того не стинулася б
Сліпучим, жовтим порохом екзотики
Ти лиш світилася б і точно би забулася.


Чому твій погляд був такий невдаваний?
Він мов тягар для того зашморгу
Повітряно легкого, ніжно пухн...

Згадки...

Коли взялися ми за руки,
Мов Сонце й Місяць враз зійшлись...
І не зважаючи на муки, -
Я не забуду, що було колись...

Я не забуду мить польоту,
Ласкаві... теплі мари снів...
Я не забуду щастя зльоту,
О Боже! Як же мало слів!..

Палк...

Ти забудеш свої запитання, і звички, й кімнати,
ти забілиш навкруг чорноту, і чарівність, і честь.
Бо чого ще чекати, коли розумієш: земна ти
з несерйозним блуканням у снах розпорошених десь.
Хочеш призупиняти постійне старіння обличчя.
Відкидаєш спа...

Осінь на згадку, щоб гадки не мати
про матадорів, про перуанців.
Декілька речень, речі із хати —
пози скульптурні, па не для танців.

Вивчення станцій і анотацій.
Хилиться небо, німби, і ніби
перам і пальцям хочеться праці:
літери з тіста хтось іщ...

Обігрій мене, моя свіча,
Хоча би раз, але назавжди.
Сяйвом срібним шлях мій освіти,
І не забудь мене, моя свіча.

Вогнем червоним ти мені світи,
Своїм теплом ти мене зігрій.
Я не сказав іще тобі всих слів,
Можливо ще скажу, лише не йди.

Стривай...

Svargilij. Ми творимо панівну релігію домінантів. Це буде свято. Свято і його мистецтво – Сваргілій. Я, Гор ін хат О’Гор, Бог внутрішнього Сонця і надземної Землі, дав усім вам член і вагіну, щоб ви розпоряджалися ними у цілях народження дітей, а не викор...

Весна дощем не тішить,ллє безболісно
І не умитися студенною водою
І загубився у багні останній пролісок
І небо вкрилось передчасно сивиною

А небо сиве у вікні страшить гримасами
І депресує днина, кволіє-воліє.
А у кутку,набравсь шматками ласими
С...

Легким та чорним попелом лапатим
Упала ніч.Сліди твої в траві лишила
Зненацька в таємничій самоті чекати
Роси неспитої, живої, новоспілої.


В твоїх очах плив коник дерев"яний.
Застигли зорі у небесному кришталі.
І білі ніжні руки колисчані
Тобі ...

Fatal error...