Веселий бог пароплавів і білих мишей
переорює колесом воду великої осені.
На безмірі його палуб
із заклепками
тепло освітлених ілюмінаторів
меткі бандерольники носять
клапті вечірніх суконь.

Він суне, накульгуючи,
згортаючи світ за собою в труб...

Якщо шукаємо стежки до раю,
Навіщо стелим путь до пекла?
Що буде після слова "Помираю",
Можливо рай чи нова небезпека?

Питань багато, але свято вічне,
В душі чи на сусідньому балконі,
В метро, в час-пік, ніколи не буває тиші.
Вагони вічно повні...

СТеля блимає гнілою грушею,
СТрижнем стиснута поміж квартирами,
СТрум із крану б'є наругою -

я постійно
під напругою.  

СТудять сходинки дороговказами,
СТалі репліки звисають дугами,
СТислий ліфт скрипить папугою -

я постійно
під напр...

Квітка щастя
Росте в моєму серці
Вона  любить шоколадне морозиво...

....

Я фільми люблю про похмурого Сталіна,
як ходить задумливо він по Кремлю
і вішає всіх від Іркутська до Таліна...
Та все-таки порно я більше люблю.

В кайф вестерни, де індіанці з ковбоями
печуть одне одного, що навісні,
пишаючись вельми своїми устоя...

Покайтеся даоси – Конфуцій вже прийшов!
(Шунхуйцзя для хуйвейбінів)
1. Магічна сакральність китайського часопростору
   Людство повинно спромогтися, нарешті, офіційно виразити вдячність китайській нації за шістдесят безперервних століть, протягом яки...

21. ЛІТО 1980 Р.Х. МОСКВА, как много ананасів.

У Москві чомусь завжди відчуваєш себе провінціалом. Третій Рим. Хоча в першому Римі, і Стамбулі (другому Римі), за собою такого не помічаєш. Ну, Колізей. Ну, Айя Софія. Бачили й не таких сфінксів та...

Тиха літня ніч сяяла яскравими зорями. Легкий вітерець ледь ворушив степове різнотрав’я. Над темно-червоною гранню багаття домлівав казанок із кашею, щедро здобреною салом, паруючи смачним домашнім духом. Стиха форкали коні. Поруч стояли складені у пірамі...

Нас нема.
Ми –
листки зелені.
Ми –
птахи.
Ми –
суха кора.

зачаровані ...
полонені...

Ти звільнив мене?
Чи украв?
...