1.
Літо – жарти за Фрейдом –
Яблука рясно вродили.
Ти зриваєш гарячі плоди –
Наливатися соком.
І стаєш на голову вищим,
І тобі додається сили
Від нудьги золотої цілунків.
Немов ненароком
Це чиясь підсвідомість
З очима небес ренесансу
Розливає ...

1.
Лоскоче в носі –
Напевне, осінь
У місті кленів,
А не олив
Ти мене
В  молоці–мороці
Купав
І, певно, що застудив.
І ця застуда
Вогнем у грудях
Пече і точить,
Мов оковита.
Поки дощі
Не зберуть полюддя,
І не засклять
У калюжах літо.
Поки ...

1.
Учора відкочує у сьогодні...
Ти вперше повертаєшся до зали,
Де потайки омріяла безодню,
Коли зима, немов навік, минала.
Усе тоді спадало за прикмету –
У чорне сніг вбирався нерозталий,
Циганське сонце крадені монети
Тобі у коси крадькома вплі...

                             Ми любимо жінок з принципами. Нашими.
                                   Лешек Кумор
- Жінку стервою робить чоловік, - сказала вона і почала наколювати  виделкою нарізаний лимон.
Що тут додаси?
Я зовсім не збирався казати,...

                                Смішно вимагати від уряду,
                                щоб він розбирався в мистецтві:
                                біта не бачить нічого, окрім м’яча,
                                так уже вона влаштована.
...

Божевілля прийшло невловимо для його свідомості.
Він навіть не помітив, як світ став яскравішим.
“Божевілля – це чудово, - розмірковував він, переконаний у тому, що з’їхав з глузду. - Весь світ нагадує прекрасну казку, в якій ти – Творець. Цар і Бог. ...

                                         - Ти йдеш до жінок?
                                            Не забудь канчука!
                                            Так казав Заратустра
                                                  Фрідріх НІЦШЕ...

1. Присохла гілка,
Піна по воді.
Висушує криницю сподівання.
У Геруса
Намисто в бороді,
Присох рубець...
Навіщо все? Навіщо так зарання?

Дві гривні
Неподробного кохання.
Як завжди? – Як завжди.
Нехай летить
У просторі
Загублене теля.

2. З...

лік вод довкіл
і себе на небесі

1.Серпень. Вечір.
Цвіркуни.
Біда, що забув,
як писати вірші.



2. А слабким
треба залишити право
бути слабкими.



3. Сиджу у роздумах
над річкою життя.
І раптом: нічого не буде.



4. Лінія мого нос...

Десь колись жив собі на світі чоловік, який заробляв собі на прожиток тим, що копав колодязі. Ходив від села до села, від міста до міста, заглядав у маленькі селища й на хутори, і скрізь питав, чи не треба колодязя викопати. І скрізь знаходився брдай один...