Ти копитом розбила пута
Менше кроку було до волі
Та зуміли тебе закути
Жмутом сіна в тісній стодолі

І приборкали дикий норов
Ніби спокоєм ніби їдлом
Тільки іноді за спиною
Досі кривляться „бидло бидлом”

Знаєш добре, що є на світі
Свіжі трави ...

Відчуваю відчуженість звуків,
За вікном не моє уже світло.
Змайструвати собі запоруку
Невблаганного входження
                                      в вічність,
Розтрощити нервове тремтіння,
Сон прогнати, який не приходить,
Відректись від простого ...

Сонячні зайчики пестять долоньки
Я посміхаюсь, коли ти муркочеш
Хочеш народжу для тебе доньку?
А може ти сина, насправді хочеш?

Часом кусаю тебе за вушко
І ти, солодкий, до мене тулишся
Твоє плече - то моя подушка
А ти, в моєму волоссі губишся

...

Розбито скло
вчорашніх сподівань.
І я – лиш промінь,
в скалочці відбитий.

Та геніальність болю
і повстань –
із цих уламків –
долю сотворити.

Себе знайти між вітру і пожеж,
між хмаровинням диму,
в попелищі.
Воскреснути,
знайти
свою бе...

І знову ти? Привіт, моя тривого.
Присядь, втомилася.
Хай відпочинуть ноги.
Які світи для мене обходúла?
Яких думок мені поназносúла?

Поглянь у небо – там серпневі зорі,
медовий місяць тане від тепла,
і комарі злітаються прозорі.
То...

Вдихаю аромат твого єства -
Мені так хочеться у тобі розчинитись.
Рахую, засинаючи, до ста,
А мозок просто хоче відключитись.
Ти зовсім поруч-ось твої долоні,
Цілую пальці і вдихаю знов
Цей запах схожий на смак крові,
Напевно, так я втілюю любов.
...

Твої зіниці розчахнуті широко.
Ти прикипаєш до мене ними.
І я чекаю кінця, як вироку.
Чекаю липня. Чекаю зливи.

Вірші збуваються. Я закохуюсь.
І пальці трусяться диким дробом.
В твої обійми, як в бруд, забрьохуюсь.
Твої зіниці печуть окропом.

...

Листочки падали, як завжди. Я могла б сказати, що вони витончено кружляли і багряними пушинками приземлялися на вологу ковдру з собі подібних, могла б написати, що бездумні огризки колись зеленого світу знівечено й повільно розтинали повітряний простір, щ...

Добридень, Василю! У Галичині
різдвяні сніги. Небагато, а білі.
Напевно, як в ангелів крила. Мені
здається, що через один-два-три дні
вони будуть трохи, як ми, посивілі.

Мудріші? Навряд чи. І добре то є.
І добре, що ми ще сивіємо трохи
і що пам’я...

Наш кожен вчинок, думка, кожне слово -
Маленький крок досягнення мети,
У кожного із нас окрема є дорога,
Якою нам призначено іти.

І не буває в світі випадкових
Ні поглядів, ні зустрічей, ні слів,
Нові стосунки, почуття, і люди нові -
Етапи долі...