Ніж шкребе частинку серця,
ніби налите фарбою стигле яблуко.

Цвяхами забив всі вікенця,
заманивши спочатку пряником.

Зруйнувала мур власного замку,
та й сховалась в піщаних дюнах.

Перед тобою - майже незаймана -
гріхи причаїлись в трунах.

...

Огорнена печаллю синя дійсність.
Далека, як сама весна.
Навкруг снуєш і ти, і інші.
Досить боротися - здавайся. Ти ж одна.

Я біжу до тебе, а ти не чуєш.
У нас з тобою більше немає води.
Навіщо зі стежини не звертаєш?
Тебе я кличу, та не йди сюди....

Поки ти там досліджуєш Африку,
Я доношую речі улюблені,
В'яжу вечорами шарфики,
Дивлюсь серіал “Загублені”.

Поки ти відкриваєш Америку,
Я кидаю у вікна недопалки,
Як захочу - влаштую істерику,
А захочу - поставлю знак оклику!

Поки ти медитуєш ...

Текст видалено автором твору...

Вітер – сльози витер, освіжив обличчя;
сонце – хоч в віконце, світить раз в сторіччя;

квіти – їм радіти, душу заколишуть;
сльози – нічні грози, по щоках щось пишуть;

небо – що ще треба, тихо собі кличе;
серце – мов відерце, дитинчаті личить......

Крізь парк у золоті кудлатий пес біжить
Лаштує білка свій горіх у схові
Моя маленька жоно розкажи
Про звуки срібних сурем у діброві

Бідаці жовтню гонор не поміг
За кармазином лиха не сховає
Він десь під Новим Сончем у корчмі
На борг жовтаве пиво ...

Текст видалено автором твору...

Копай до тих пір,
поки не пройдеш
наскрізь.
Й не знайдеш
порожнечу
по той бік себе.
Відчувай
усі кольори жаху
та безколірну безнадію.
Віднайди собі
в тому силу.
І створи своє заново
світло.
...

Голий звук уже майже стихія,
але маємо декілька формул.
Світ – прихована математика,
математика із нічого.

85 чорно-білих клавіш.
Перемнож їх на те, що можливо.
Ти отримаєш безкінечність,
бо у центрі завжди буде коло.
...

Сильні світу цього
Відкривають для осені тендер:
Зустрічають її –
П’ють дешевий портвейн із пакетів.
Все, як пишуть у книжці –
Приходить триклятий September:
Вже дві тисячі літ
Без запрошення і без білетів.

Кінострічку життя
Розфарбовує з с...