Ми з братом любимо пішки гуляти містом. Не тільки тоді, коли треба кудись недалеко піти. Не тільки тому, що іноді корисно від комп’ютерів та засідань всіляких відірватися. І не тільки тому, що не всюди ще веб-камери встановлені. А навіть ті, що встановлен...
Ми мовчимо – поезія і я.
Ми одна одній дивимось у вічі...
Ліна Костенко
На диких бетонних полях
Зустрілися двоє ми вчасно:
Поезія квола і я,
Втопились в обіймах прекрасних.....
* * *
Фікусу
Любий брате, хоч і тищі
Зараз є МІЖ НАМИ,
Та гукаю :
Не старайся бути вище,
Бо з’їдять пузаті миші,
І не забудь рідного краю !
А ще про криші...
Короче кажучи -
ВІТАЮ !
Ти розумієш? – Я ГОТОВИЙ !
(Майже кволий).
Готовий впасти на коліна –
Хоч песимізм, але ж довіра...
Кажеш, ВІРА ???
Нема ніякої вже віри ;
Я може білий, може сірий,
А може я
Якийсь достойний співчуття ?
НІКОЛИ !
У мене є свої дороги !
...
Лук’яненку
Світло й Темрява в д у е л і .
Та не чорні і не білі,
А зелені !
Всі зелені барви вкрав
“Добрий Сумрак”,
А віддав
СИЛУ !
І НА ПЛАХУ !
Не покину свою втрату...
Силу рвати у садку
( І нести їх на війну !...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design