|
// Поезія
// Вірш |
Я не про себе пишу, а про тебе чуєш?
Ти читаєш душу, а в ній свої закони,
Ти дихаєш усмішкою і всюди все римуєш,
Ти ж бо людина, це в інших забобони.
Ти думаєш про своє, хто я така й навіщо,
Чому фарбую простір в оранжевий пісок,
А я лиш вирву душу,... |
Статистика твору:
слів - 98;
рецензій - 0.
|
Читати
далі... |
© Оксана Романенчук,
20-01-2010
|
|
|