Ми любим цей берег. Він затишний і немалий.
Та що там земля, коли власного тіла – аж надто…
Пісок тобі – теплий, сорочка тобі – мішкувата,
а білі хмарини – як ситі хазяйські воли.

Тут руки чиїсь. Тут нечисті зітхання. Вночі
чийсь голос виходить і д...

*   *   *
Під місяцем, що в чверті вже останній,
Я вмру або з тобою буду знов;
Моральні настанови у змаганні
Здола всі біль, що завдала любов.
Терпіння, гордість, честь, мольба, погрози –
Що в людях склалось чи закон дав їм, –
Чи ж ради них з вогне...

б'юсь  об  заклад  на  авто  повнопривідне  -  
я  тебе  викину,  виверну,  виперу,  
з  серця  і  з  подиху  "ванішем"  виведу,  
чорною  шкапою  з  пам'яті  виорю.  
доста  вже  мучилась,  плакала,  вішалась,  
пила  вино,  заїдаючи  соромом...  
...

**************...

Здається, що заслабкий для свої мрії. Тільки слова були під силу, і ті тепер вичерпались. Настільки спустошений, виснажений цими спробами до кращого. Але ж ні, зачекай, навіть не спробами, а тільки підготовкою до них – лише один крок. Крок, який так і не ...

Клавіші старого, білого роялю нагадували про незмінну сутність життя. Різні етапи чорного та білого існування, де чорне  не відголоси ночі, а радше моменти сну. Коли вона не могла відчувати свого чоловіка, свою опору та гарант щастя. Білі полоси ознаменув...

Текст видалено автором твору...

...

вони тихо ішли, не благаючи помочі,
і навколо їх кроків юрмилися хвилі.
на безлюдний острів потрапляєш поночі,
доки ранок чайками морськими квилить

їх пропиті матроси вели під руки,
їх здаля проводжали бліді макрелі,
на безлюдному острові в...

Зриваєш, немов черешні,
моїх сновидінь години.
В руках твоїх, нетамтешня,
шукаю чогось невпинно.
Обіймами в позачассі
стискаєш до сліз солодких.
Щасливі ми чи нещасні?
Нам дане ж - таке коротке...
А літо ще зігріває
життя заземлені наші.
В чере...

Текст видалено автором твору...