– Юльчик, ну перестань ламатись… Куди поділася та дівчина, яку я знаю?
Вона зніяковіло всміхається.
– Мені справді сьогодні не дуже виходить. Я… маю трохи попрацювати…
– Та облиш, – рішуче заперечує він. – Яка там на фіг робота… Я скучив.
От блін, вон...

Ми улючани і наші нащадки, які не вивчали в школах української мови, коли з’їдемось на попелищі  рідного села, між собою говоримо мовою предків. Власне там, над Сяном  ця мова єднає нас і наказує нам тривати. Подібною  говіркою між собою спілкуються НАШІ ...

1
У невеликій кімнаті за столом сидів сивий, короткострижений чоловік у військовій формі – полковник Ткаченко. Не сказати, щоб довжелезний-величезний, але досить довгий стіл займав більшу частину невеликого кабінету. Згідно з багатовіковою традицією, як ...

Він був молодий і безбожно юний. Це надто непокїло Леокадію Люціянівну, адже все змішалося в її домі. На третій день її тривог пан Владлен Марціянович разом із челяддю від’їхав у провінцію, на віллу „Цариця скла”. Вони там щороку відпочивали.

Леокадія...

Стати голосом..
Вітром..
Подихом…
Сонцем сяяти..
Небом..
Обрієм…
Зачарована..
Тихо..
Голосно..
Щастям..
Радістю..
Криком голосу..
Перевтілитись..
Загубитися
Оглядатися..
Не скінчитися..
Морем..
Хвилями..
Полем..
Квітами..
Усміхатися…...

Ранковим світлом зачаровані думки
Вони злітають в небо, як у вирій..
Всередині душі зникають голоси,
Ті що бентежили.. ті що тужили.

Десь звуки музики лунають тихо так
Я прислухаюсь до них щосили..
Такі тендітно-ніжні барви в ній..
В мелодії ...

Друзі, якщо ви знайомі з дитячими віршами Ігора Січовика, можливо ця інформація буде для вас цікавою.

Перепост з Фейсбуку:

"Це вам не жарти.
Ми тут з друзями домовилися видати книжку моїх вибраних творів "ДИТЯЧА МОВА", до якої увійдуть мої кращі ск...

Текст видалено автором твору...

            «Твій син повернеться додому, а дому нема…»
                                                          (Володимир Цибулько)


А насправді весна. Зрозумій.
Твоє замкнене коло Спінози
Через сірість ґотичних надій
Через спроби злетіти у неб...

Через два дні дитинство закінчилося.
Няня урочисто вручила мені картку громадянина, ми обійнялися на прощання, і я пішла збирати речі.
Все помістилося в одну велику валізу. За прикладом Ті, ми присіли на дорогу. Порожній бокс із погашеним відеовікном пе...