Я не знаю про що писати..
Говорити чи просто йти..
Може варто було б мовчати,
Але криком прорвалися сни..

За далеким сірим туманом,
Під вечірнім холодом днів..
Застигають ще свіжі рани..
Що болять так.. неначе живі..

У словах так багато отру...

Останні хвилини минулого Дощу розтікаються краплями по мокрій стелі піднебесся. Він припіднімає ковдру хмар. Вся розніжена, розпарена лежу в обіймах Сонця. Його голубі очі розмотують  поглядом теплу пелену ніжно торкаючись мене… усієї мене. У Всесвіті пах...

Темно, або не дуже..
Страшно? Напевно ні
Тиша безмовно душить
Голос застряг в дощі..

Краплі повільно з неба
Вітер зриває сон
Може.. Але не треба
Б’ються не в унісон..

Марно чекати далі
Змін не настане час
Сталось не так, як треба..
Без ви...

Вечір маленький струмок, що впадає в ніч
Зорі яскраво сяють – не треба свіч…
Хочеш спитати правду в зірок чи ні?
Я розкажу тобі казку про теплі дні..

Все так минає швидко, крізь пальці час..
Втратити чи відшукати він змусив нас.
Темрява сонце ...

Сиділи на пероні намагалися опиратися сну
Руслан про щось говорить з Марією
Я гортав куплену в Рівному книгу Лишеги
Спроквола розглядав чорну тканину неба
Скоро ми покинемо це місто

Не думаємо про природу подорожей
Про радощі краєвидів
Не хочемо ...

Текст видалено автором твору...

            «Цвіте навколо верес,
              А меду не п’ємо…»
                                (Р. Стівенсон)

У Дубліні дощ:
Літній і сумний –
Піснями ірландських пастухів
Пестить траву мокрими руками
Вічності.
Недарма люди,
Що живуть на ...

                           «Травневі дощі
                             Сьогодні, як і вчора,
                             Темніє потроху…»
                                          (Йоса Бусон)

Відчиніть двері -
Пустіть літній дощ
У цей сутінкови...

фразеологія – більш нічого
ці слова
тільки доводять тебе до краю, мене до сказу
ти не правий у тому що я – права
щось не пішло як слід і цим все сказано
щось переплутали янголи там вгорі
щось недогледіли – нервова така робота
глянь – понад озером в...

Уночі я жую, на світанку - вминаю.
Не догнати мене, бо все ‘дно – утечу.
Як злякаюсь когось, погука́ю: "Баба́ю!" -
І по-дружньому дам бабаю́ по плечу.

А з такими, як ви, на дорозі не стану.
Вам не брат і не сват. Ані кум, ні кума.
В...