І схилилась людина,
і припала до брили.
Немов до коханки,
Немов до дитини.

Та камінь мовчав,
він знак не подав.
Холодний він, холодна і людина,
бо каменю вона також частина.
...

Піду я вранці до Гідрометцентру -
Замовлю собі на щастя погоду!
Щоб сонце в міру світило,
І не надто припікало голову
Щоб хмарок трохи на небі було
Але не грозових, а пухнастих
Щоб у прохолоді отримав наснагу
Щасливо день земний прожити

...

Мені видається можливим
Заплющити очі і довго ридати
Місто здається зрадливим
Кровавим і злим. Я не буду кричати
Бо знову здається що мало мене
Що я одна крапля забракла для чогось
Мене знову вітром з дощем віднесе
А тіло моє прагне подиху твого

...

Старий професор стомився
Він бачить, що все сталося
зовсім по-іншому
Він довго і вперто молився
Усім кого знав:  
Цьому та іншому.
Колись навіть він уявити не міг
Що справа всіх формул
Буде нездатною
Змінити хоч щось,
або часу весь біг
і в...

“Дитино, не можна до храму: твоя голова не покрита”.

А що? Я ж не Діва марія – навіщо мені омофор?

Та й хто це, даруйте, безглуздя такого спекотного літа

Начепить собі на макітру – як кажуть англійці, уот фор?



“Дитино, не можна до храм...

Дві сльози крізь тишу
крізь занадто
чисті стіни.
Ти - на самоті.
На підлозі пише
акуратно
хтось твоєю ж кровію
вірші.

І крізь пил
що твої очі ріже
фотокартка -
цвинтар, два хрести -
шкіру брил
слизьку
судомно лижуть
твої руки -
мертві...

О, пам'ятаю я ту ніч,
Родерику, мій бідний друже:
І злих стихій шаленство дуже,
і тихе трепетання свіч.

Незримий дух могутніх стін
З безодні вирвався на волю,
А ти мовчав  і кляв недолю,
В очах заклякли страх і сплін.

Чекав безтямно, сьомий д...

....

У погляді загускне оксамит
І витечуть з веселки кольори
За пазуху тобі тепер твори
На власний розсуд

Я не вкраду у тебе твій народ
Який ти сам собі намалював
У розмаїтті веселкових барв
Забутих досі

Коли із неба впаде перший день
Коли ти бу...

Та жінка, що гарячково
роздруковує файли...
Скільки вона встигне?

Вона каже, що все це
потрапить у Книгу Життя:
літери,
дати,
риси обличчя
і риски штрих-кодів,
наче відбитки
її
пальців.

Що ти робиш із нами,
жінко?
Навіщо?!
Все, ...