О панно, цей прозорий чорний шовк,
Темніший ночі, легший за пір*їну,
Мене сюди привів, і я прийшов
Сказати, що без Вас я в тузі гину.

О панно, лиш дозвольте увійти,
Упасти перед Вами на долівку
І осягати стрункість Ваших ніг,
Як дві оці шовкові ...

           †
†                   †
Незбагненність збагненних думок –
Прострація, тиша чи стогін.
Серце – камінь, заіржавілий замок.
Мій мозок звідусіль чує гомін.

Карбує годинник безглузді моменти,
Стрілки прямують  нестримно  у страх.
Я більше ...

Розділено небо на двоє,
Ця смуга розлукою стала
Я стала безчестям з тобою
Я гроном до ніг твоїх впала.

Розсипались зорі в долонях
Порвалася розуму нитка.
Я буду прощатись з тобою,
Неначе надія безлика.

Прийде, прилетить, прикульгає,
Спросоння...

Дощ на вікнах стікає… самотністю,
Я не хочу печальних гостей.
Вітер стогне і плаче скорботою,
Крізь безжальний рукопис ночей.

Вітер мчить,наче блюз ностальгії,
І стривожено світить зоря.
А я хочу повірити в мрії,
Щоб здійснилась моя,хоч одна.

...

Хочу темряви і світла.
Райдуги й одноманіття кольорів.
Хочу ґлузд весь загубити.
Хочу рухатись у темпі почуттів.
Хочу правди спокою.Брехні сум'яття.
Хочу божевільних снів.
Хочу мрії схвалення-реальності прокляття.
Хочу хворих, беззмістовни...

мрії свічками
в минуле стікають
бігають босі
по травах не скошених
юність відснилась  
та зрілість чекає
ще великоднього
з миртами кошика

вже відговіло
над веснами липнями
«вчора»
що стало «сьогодні»
бо завтра
злетом до віт
прозоріє м...

                           Ego te absolvo…

Панотець відпустив мені гріх,
Наче сизого голуба,
Що звивався знаменням вгорі –
Аж підводили голови.

І відтоді бубнявіє страх –
Хоч молюся і постую –
Прилітає щоночі той птах
З безутішною поштою.
...

Горнятко кави – циганом:
У вусі – кульчик пальців.
Лоша Дрімоти дзиґою
Звивається на пляці,
Лоскоче вежі гривою
Під ромом-конокрадом.
Плести вуздечку римою –
Хистка нічна розрада.
...

Карповому

Послухай мене, я вже боюся його.
Не тому що думаю, ніби він оживе
і помститься нам, бо ми його вигадали,
бо така помста заведена у потвор. Ні.
Справа в іншому.
Тепер я не знаю.
Я не зна...

Чоловік-кава
Іще не встигла як слід розпробувати
А вже залежність
А вже бажання тебе куштувати щоранку
Судини розширені – плюс і мінус безмежність
Одну за другою повну п’ю філіжанку

Чоловік-цукор
Було гірко і вже не гріло
До зупинки серце дозріл...