Ти чуєш, осінь снить?
   Снує у пізніх росах...
      В скляних очах умить
         Пролине безголосся
Й загасне... Я встоЮ,
    Бо ще мені не йметься.
        
           Ти чуєш???
Я не сплю.
    В тумані серце рветься,
       І падає навзнак
...

Це спокуслива нагода для зухвалого народу,
    сусідові сказати в слушний час:
«Вас завоювуємо ми, цілком готові до війни,
    якщо ви не відкупитесь від нас.»

Це зветься просити данину,
    і кажуть збиральці данин:
ви вікінгу дайте данину,
  ...

Це заманлива нагода для зухвалого народу
Заробити дивіденди без проблем:
До сусідів підійти і сказати – вам кранти,
Не дасте нам куку в руку, вас поб’єм!

Цю гру вони звуть „куку в руку”,
Вона, вам скажу, не нова –
Коли їм дасте куку в руку,
Вони ...

Я йшла назавжди.
Поверталась.
Знову йшла…
а згодом, повертався ти.
І сили, погляд правди витримать не мала.
Мовчала.
Відганяла звичні сни.
Натхнення до життя вертала.
І знову нітилась забута гордість.
А потім я, палаючі мости гасила по...

-...

/...

Постріл, звук на тон вищий
І немає крил
Зроби з пір я ковдру,
щоб було тепло спати
Не пам ятати нічого
Рятунок від світу
Божевілля - така оманлива втеча
Сон, ніколи не відпочинок
Самотність - затишок і сумнів
Розпростри крила,    
             ...

Я привезу тобі з моря
Глибоководні мушлі
Вони так багато бачили
Але не знали горя

Я принесу тобі з неба
Чашечку синьої гущі
Вона не надто солодка
А саме така як треба

Ти маєш вірити
Я відберу у себе
Те, що буде найбільше треба тобі
...

Коні копитом колотять багнюку
Гупає в бубен тантричний співець
Судоми удару і вигини звуку
Намилено руку
Я вішаю власний терпець

Виси і не рипайся янголе мій ти убогий
Ти з’їв забагато моїх титанічних зусиль
Ти випив мої невичерпні ресурси вологи...

Ніжний дощ цілував
зелентрави. Холодні краплі
тихо пестили землю,
тамуючи спрагу дня…
Що зі мною такого?
Ну що, ви б сказали, трапилось?
Просто гори і дощ,
тихий дощ… Але я – вже я!

Ми поїдемо в ліс,
де ромашки і дзвоники милі,
пишна пан...