Я стану травою...
Ти будеш шукати…
Коханий, не треба…
Ніколи не знати
Нам спокою більше
Чи миті розвою…
Ніколи, коханий,
Не стану собою…
...

Я тебе не люблю!
Я тебе не люблю!
Ти ніяк не можеш
Зрозуміти це.
     Це тому, що Дивна,
     Це тому, що Мрію.
     Мрію вперто, з болем,
     Що прийде Моє.
Я тебе не люблю!
Ти пробач, будь-ласка,
Занотуй, де хочеш:
" Я є не твоя ! ".
     В...

Лишила поряд з ним усі дитячі мрії,
Переспіви життя із продубльованим рефреном.
Лишила на порозі його ліжка п'яницю Надію,
а Вірі віддала посвідчення олігофрена.
Любов мовчала за дверима туалєту -
вона в запої котрий день - її від всього нудить....

:: СХІД ::

Градинки у склянці дощу
Мов насипи каменів обтесаних білих
Виноградні суцвіття громадами грон
Вкладаються в затишок долонь
І навіть вже стіни
Оголюють своїх вмурованих мешканців
І навіть коли не мушу бути у категоріях
Пустого ОК або ...

Це ти, мій рідний? Скажи-но мені, це ти?
Я так чекала, що марила наяву.
Мовчить відлуння прогірклої самоти.
Я так чекаю, що, мабуть, не доживу.

А дні тремтять, і у венах вирує струм.
А дні летять божевільним рядком кантати.
І раз на рік одиноку сл...

............

Замовляйте і читайте книгу автора “ДОДАТОК№888”
Адреса для замовлень і додаткової інформації: dodatok888@mail.ru

...

За гримучу звитягу майбутніх віків,
за людську величаву сім’ю
я утратив і чашу на пирі батьків,
і веселість, і гідність свою.

Вовкодавом на плечі кидається вік,
я ж по крові не з роду вовків.
Заховай, наче шапку, мене в рукаві
кожушини сибірських...

З останніх сил ще викрик, порух,
і робиш з ліжка крок у темноту...
І вже так байдуже: без боязні в ранковий морок
ступаєш кожноденно без жалю.
Ти знаєш - ніч вже майже-майже поруч,
ще трохи - і зільється з чорною дірою,
чи німбом крематорного вогн...

Ця любов неважка.
Як прозорий останній листок…
Цей непевний – напевно – ілюзії щастя місток,
Де мостини скриплять під ногами
уявних коханців,
Раз-два-три – раз-два-три –
у химерному дикому танці…

Ця любов неважка. Так метелик сіда на плече…
Не...