Твої очі – хмарочоси
Ховають недоліки землі.
До них недалеко –
Так як до сонця,
Коли вийдуть з орбіт очі ті.

Торкнутися тебе, наче ментолу:
Німіють руки мої.
Хвилююсь щоночі,
Дивлюсь тобі в очі,
Геть усі мрії мої…

Мовчати-кричати,
Слів біль...

......

Ах, який літачок над Парижем, який літачок
Пролітає, і тане, і крила у нього фанерні…
Не остання любов – як останній – тріпоче  листок –
Ти тримай її міцно у пальцях, старенький О.Генрі!
Ще тримай, доки сили! Бо перший – позаду – дзвінок,
Теплий жовт...

Заспокой мене, любий, прошу, заспокой,
Голос твій, мовби з медом парне молоко,
Так заснути боюсь, адже біля ріки,
Де втопитися мріють вербові гілки
І з плачем нарікають на долі гіркі -
Жовтоокі потвори, ікласті вовки

Чорні тіні з водицею мчать пі...

::::...

Я манекен у нафталіновій перуці.
Я - папірець з рядками вимушених слів.
Маленький вузлик на петлі мотузки.
Картатий сніг озимої землі.

Я не взірець, не птах, я навіть не крилата:
Пожовклий сон, що хтось не додививсь.
Напевне, я - сліпий скажений н...

Море любові, море турботи,
Хочу плавати в ньому.
Бачу щастя, бачу гори
Великої твоєї любові.

Рук сплетіння, голосу оніміння,
Пливу по течії наших спільних думок…
Море тихе, встає сонце,
Твої вії, як в припливі
Камінці відточують любов,
Сприйма...

Отруйні ягоди,
Як стиглі  пагоди твоєї породи
Обмазані кров’ю злих думок.
Вони дивують, вони мандрують
Чорною стежкою нашої завіси.

Плинуть-хлинуть потоки чорнил,
В суміші кольорових відтінків,
Яким буде саме той,
Ягоди отруйні вирішать.

Побу...

Текст видалено автором твору...

Звуки не розчиняються в темряві
І світло не розганяє тишу
Земля тоді не пахне теплом
І вітер рве волосся

Кожен виконує свою роль
Бо просто пізня осінь надворі
                                        і всередині
Вірний стукіт шибок
              ...