

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	720
Творів:	10809
Рецензій:	16413

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія маячня

Автентична маячня

© Ніка Новікова, 16-05-2008
І падає ніч на повіки, важка, наче совість; і падаю я мимо сну, мимовіль, простостелі. І сухо у роті на присмак піску і пустелі, і чорно довкола – стікає з очей кольоровість, та я-поза-сном. Я чекаю, допоки солоні від поту долоні страху, мов у вальсі-бостоні обіймуть, і сіллю щосили ятритимуть рани; а тілом в дурному екстазі під бій барабану пройдеться судома, постукає болем у скроні; зведе і зав"яже безсилля за спиною руки… та я-поза-бдінням. і в час, коли сонце на луках накосить зірок – годувати китів-земледержців, не вийду на ґанок зустріти свій день по одежці, щоб ввечері знов по годиннику геть виряджати, а потім ховати поцуплені в сонця дукати… не спати. Бо падає вечір на плечі хрестом з устюками, і йдеться повільно, аж видно, як трави ростуть; і підло крізь зайняті пальці просковзує суть; (це Доля годується нами, мов ватра – гілками) і десь за півкроку до спокою ще один камінь (від тих, що безгрішні) зупинить під шепіт: "не будь"... І викине Доля у ватру мене-випадковість, І спуститься ніч на повіки важка, наче совість.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Згенеровано за 0.0092511177063 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design