ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 720
Творів: 10810
Рецензій: 16420

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

Мореліт (із музея уявотехніки)

© Ніка Новікова, 03-04-2008
Цілий світ німоти…
Він, напевно, колись занімує.

І цілющою тишею в очі увіллється цвітом;
зимостійко і зелено, хвоєю тису і туї
замилує, залюбить,
(пошкряба, але ж замилує!)
І огорне мов літо, так палко!
(аби не згоріти)
І із неба на землю, мов темрява,
світлом розбитий,
перекотиться місяць...
Узяти промінчик -  і зшити!
Може, ранком?
А поки всідається вечір на віти
учорашнім теплом.

...мрієлом, бурелом, віролом...

Цілий світ німоти.
Він, напевно, колись занімує.
...І у тиші сміятимуть,
бавитись будуть, радіти
тільки діти.
Бо що їм до тиші?
Бо діти - то квіти.
Хто уміє почути,
Хто хоче почути - почує.
Хто уміє любити - полюбить
за добре - добром.

І потягнуться квіти із цвіту.
Бо тепло, бо квітень.
І римовані мізки управно добра наримують
надчутливими снами на озеро, став, море літ!
(дивно... "тягнуться квіти"?
якийсь ненормальний той цвіт.)
А римовані мізки все рівно добра наримують,
заримують у дальній, складний, небезпечний політ:
Сонцеліт! Зореліт!
І із падалиць плетений пліт.
Що несееее за зірки, де у смолах небес потону я.
Зацілує, запестить, затопить і знов зацілує...
і затопить, запестить...
люблю я! люблю я! хтось чує?
(ізотопи? - а це звідкіля?)
Позолочена збруя
з кОней-зір у морЯ упаде.
Чи у очі боліт.

...ще поки не розбитий,
то й цілий,
то - цілий наш світ;
цілий світ німоти.
І чому так уперто німує?

Цілий світ німоти...
Хто уміє любити - почує.

І нехай собі трохи помучиться,
поагонує,
понімує без гамору, звиклий до гамору всує,
світ за озеро, річку, за став, океан, море літ.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Той же музей :)

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Олесь, 05-04-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.009770154953 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif