ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 720
Творів: 10809
Рецензій: 16413

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

Нічна молитва.

© Ніка Новікова, 24-03-2008
Я прийду дуже тихо, навшпиньки, як вітер по травах.
В яснонебу, освячену ніч, помолитися Тиші у Храмі.
По щоках, мов розпеченим оловом, срібним, яскравим,
Відпустити тривоги й гріхи. І прожиті, і досі незнані.

Через мене проллються золОта, розміняні днями, віками,
Протече синя вічність, шліфуючи гальку думок, наче дар.
Незвичайні слова прозвучать до смішного такими звичайними.
І запишуть молитву зі сповіді світлі, святі образи.
На вівтар

покладу свою правду і крила обпатрані люто вітрами чекання.
Все давно у минулому, небо з землею змішалось вже тисячу раз.
А злітати у нього хіба що димами домашньої ватри надрання
Ще хотіла б, та крила для того зовсім не потрібні.
Печатей проказ,

божевілля думок, ницих слів, безкінечної треби і злості
Скільки знесено небу… хто б знав.
Та не скинуло досі нічого.
Ну а крила, допоки ще тягнуться люди, мов діти, до Бога,
Він наповнює мужністю, вітром латає зневіру, і зрощує кості.


Я піду дуже тихо від Тиші і Храму… У іншу. За сірим парканом.
Там смарагдове поле. Під вереском сплять тисячі прихожан
Цього світу.
Вже рано.
Зорі налилось по коліна. І тану я, тану.
Мов примара… Чи може молочні, солодкі тумани оман…

Сходить сонце.
Гаряче і добре, нове і криваво-багряне,
І сповідує ранок, і тиша гримить, наче Божий, небесний оргАн.
І стоїть собі Храм, наче доля
Одвічний.
Незмінний.
Незнаний.
А по цвинтарю білий тече і, мов вовна, лягає на трави туман….

Написати рецензію

Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Вероніка вирішує померти.

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© , 25-03-2008

...

На цю рецензію користувачі залишили 5 відгуків
© Черезова Варвара, 25-03-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.00982594490051 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif