

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	753
Творів:	11419
Рецензій:	17315

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія Вірш

Все одно.

© Ніка Новікова, 22-03-2008
За вікном ллють дощі, і нічого за тими дощами. Сірий день загубився у паводі кольору пут. А мені вже давно не іде жодна правда вустами. Запинається десь проти серця. Посріблений джгут, трохи сталі – у вену, чи прямо у м"яз за ребра. То ін"єкція фальші. Інакше - укол. Манту. Хай надалі не липне. Не вийде. Бо я росту. І тепер маю зріст, щоб упасти з землі у небо. А тоді повернути, де брала, налиплий бруд. Я не стала такою, я завжди була такою. І давно вже зірвала зі світу його вуаль. За стіною стіна. І попереду, і за мною ще зведуть не одну. А дощі все ідуть. На жаль. За вікном тільки дощ. За душею нема нічого. І не треба те "щось", якщо все-таки є душа. Бо сповідане Богом ніколи не буде вбогим. І в усього на світі є межі, а є межа. ________ Ллє вода, випиваючи залпом мереживо нот. Всюди бруд і калюжі, Обридле, огидне панно. Стіни будуть завжди. Огортаючи, мов полотно, або саван. То камінь, ланцюг і у тишу, на дно! А життя як життя. Все одно... Все на дно... Все одно... І навколо суцільне німе, недозняте …кіно…
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Згенеровано за 0.0951321125031 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design