

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	753
Творів:	11428
Рецензій:	17338

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія Вірш

Кінець Зими. Постфактум.

© Ніка Новікова, 20-03-2008
Ніч, ліхтарі і місто темноти. Де я – не я, а трунок блекоти. Та зілля охололо… Грець із ним! Йде геть одна з найдовших в році зим! Та будуть інші. Вже, мабуть, колись. Царівни за мечі чомусь взялись, і покотилась к бісу гарна казка. Забракло серця читачеві, майстру, і, зрештою, мені. Яка різниця? То просто розбрелись в отарі вівці. Творцевій, не людській. Йому – збирай, цілуй і песть, занось на руцях в Рай… А двадцять літ назад таке вершилось! Мале дитя вночі було вродилось: Осяйне і біліше від сметан, дрібніше гречки і солодше манн. А там - комусь амброзії дурман; мені ж (а те дитя, звичайно, я:) на груди чорна вилізла змія; і дихать стало важко, жити – дико. …і налило смоли у чисту ріку думок і слів. А може і оман. Слова – дурман, і все – дурман, дурман! Чи може, малось інше за мету?...* *…щоб це дало мені не ніжну вдачу; і щоб у мить, коли цей світ побачу, зліпило губи - вберегло від крику; І щоб мовчала гордо і довіку? _____ А ніч собі колише лободу... Вже час: з пелюшки лізу і іду у місто, ліхтарі і темноту. Всі Долі роздали, мені ж лишилась відверто філософська: на біду. :) Або інакше (й твердо, мов печать): Це благодать. Не лихо – благодать! І Божа милість – ця бідова вдача. (така, що й плаче, а сміється наче) А Доля не проста, бо їй під стать! Ну все, нехай вже прийме і пробачить мене отара. Повертаюсь (бачиш?). Ще крок – то вже замовкне і тривога. І… стала. Бо знесилила дорога. На руці! Занеси!!! Бо не дійду :(
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Згенеровано за 0.00942301750183 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design