Холод проходить крізь мене,
не спиняється біля серця погрітися.
Де ти зігрієшся, холоде? Куди ти прямуєш?
Чи не до тих багать опалого листя?
Чи вони стануть тобі перинами?
А чи ти підеш далі, аж до сніжнобілих перин?
А чи заснеш, закутаний мов дитя, у снігову казку?
Холоде, що проходиш крізь мене,
ти нагадуєш мою самотність,
що може йти, куди хоче,
але завжди мусить повертатися до тих,
кого приручила.
