© Михайло Нечитайло, 12-06-2018
|
Доня після вечорниць
Плакалась матусі:
- Ой, лякає, мамо, Гриць,
Я його боюся.
Як за руку він візьме,
Обійме – кохаю,
А до себе пригорне…
Мамо, я не знаю.
У штанах щораз обнова
В нього виростає,
Наче пляшка півлітрова,
Це мене лякає.
Я його покину, нене,
Отаке страхіття,
Бо колись порве з-за мене
Брюки на лахміття.
- Доню, - мати каже, - кицю,
Кажучи між нами,
То тримайся ти за Гриця
Обома руками.
Не жени півлітру з хати,
Заберуть подружки,
І зживеш віка, як мати,
Біля четвертушки.
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|