Україна наче мати огортає все собою.
Не забуде хліба дати, і умити всіх росою.
Україна ніби пісня, що полине навіть в небо.
Вона так чарівно грає, що чарує світ до себе.
Вона лине над лісами, над лугами, над рікою.
Вона грає голосами, я і ти, і ми з тобою.
Вона знає коли громом, вдарить в серце, все пробачить.
Україна наче мати, гріє душу й тихо плаче.
Колоситься як пшениця , це волосся гріє сонцем.
Україна це бажання, жити вічно, земля просить.
А дощами ніби доля, все що темне позмиває.
Україна рідна мати, Україна не вмирає.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design