Стоголосим вітром принесеним
Кожне слово доторкається.
В серце коликом гостро стесаним
Незагоєністю виливається.
Чи не чується те що й не вимовиш
Тільки думкою гріє присутньою.
Вкотре ділиться те що не викроїш
Нероздільністю незабутньою.
Як Твоє мовчання стелилося
Присипляючи душу тишею.
Десь листи свічками палилися
Тільки попіл з конвертів витрушую.
Стоголосим вітром гойдається
В тихій музиці саду вишнього
......................................................
