пишу я вірш
хоч я не поетеса
пишу я щиро
не авторитет
пишу тобі
хоч я не Українка
фортепіано миле,
чисте і святе
ти справжнє диво
без ціни і фальші
ти ніби серце,
що любило навесні
у тобі сонце
в тобі спів пропащий
в тобі гроза й серпанок
ти живеш в мені
тобі я душу віддаю до крихти
всі сни тобі
і мрії нездійсненні
у миті ейфорії все затихне
чуть лиш тебе
плід чистого натхнення
ти неземне
моє фортепіано
ти незіпсоване сучасністю і світом
в тобі є пристрась й нерішучість piano
мою реальність прикрашаєш цвітом
даєш той чистий подих насолоди
єднаєш із красою, з небуттям
з тобою легко, поряд тебе добре
ти моя сповідь, моє каяття
я ні одній людині не розкажу
і не відкрию ясний плин душі
єство своє нікому не покажу
відкриюсь лиш тобі на самоті
торкнусь безстрашно-нерішуче клавіш
і нота озивається в мені
я розумію, відчуваю, знаєш..
як дух мій сильний озивається в тобі
