Загублений у вирі почуттів,
Окрилений небесним віянням,
Скривавлений журбою, її терням,
Чекаю душевних твоїх листів,
Бо полюбить тебе я не зумів.
Так! Я немічний в любові,
Її не висловлю у тихім слові,
Немає правди в моїй мові…
Тебе кохати я хотів!
Не повернути миті, часу не вернути,
Поплив він плином невблаганним,
Зодягнувся летом журавлиним,
А тебе не можу я забути…
О, жалю! Полиш мене! Вже досить
Ятрити до знемоги серце горде,
Іди від мене, печалі лорде,
Душа моя прощення просить…
Не вчуєш крику духа мого,
Вже розділяє нас дорога,
Інший на своїх руках тебе возносить.
Щодня надією живу, згораю,
У мріях тільки ти живеш одна.
Твій образ і твоя краса
Нехай мене зустрінуть в дверях раю…
