Ти є ніщо, ти – попіл на дорозі,
Твоє життя не варте ні гроша.
Цей світ тебе триматиме в облозі
Допоки стане сірою душа.
Ти є мішень, і смерть стріляє вдало,
Іде війна, а ти – іржавий меч,
Ти – боягуз із поглядом удава,
Що втратив лік своїх ганебних втеч.
Ти, як туман, прозорий і безликий,
Ти, як роса – розтанеш і змовчиш.
Тихіший, ніж каліка без’язикий,
І непомітніший за сіру миш.
Ти є ніщо, але не в тому злочин,
Ціну життя не зміряти грішми,
А в тому суть, що хижаки, охочі
До твоїх сліз, такі ж самі, як ти.
