Грицько Маланюк був незадоволений. Ще б пак! А який, скажіть будь ласка,   нормальний чоловік буде задоволений, коли помірний плин життя, до якого вже так-сяк пристосовуєшся, звикаєш, раптово порушується? Та ...

Машина стрибала по розбитій дорозі, Чет схопився за лавку рукою і намагався не впасти. Дивився по бокам і не впізнавав рідного міста, що лежало в руїнах, мертве і спустіле. Людей майже не було, тільки іноді виникала чиясь постать, щоб відразу сховатися у...

Paradise Hall & ula-jula & Tersandorre Luchida. Люди, нікчемні творіння, кажуть і вірять у те, що не треба казати і вірити у що. Натомість усі вони будуть покарані по його законам – своїм канонам. Господи, ібо же возрадуються уповающі за тебе, себе, перши...

ПОДАРУНОК

К. сидить і чекає своєї смерти. Він точно не знає, коли Вона з'явиться, проте про всяк випадок приготував подарунок для Неї, а також усе, що необхідне для цієї події.  К. уже дуже старий і немічний, а тому майже не рухається, сидить у м’якому...

  Вони зустрілися, коли місяць заплутався у зорях і ніч обійняла його назавжди.
  Святий Валентин сидів у м’якому кріслі і бавився двома зліпленими з воску фігурками. Над ним літав Амур і намагався влучити хоча б в одну із них.
- Мурі, не заважай мен...

  Там, де сховалось поранене зорями небо, і хмари пливли за річками, - жив Мотібен і жив його самотній Задум. Задум той був старий і волохатий. Завжди він рюмсав, нявкав, а тоді вже непритомнів, коли у Мотібена не лишалося чорнил.
  -  Чорнил, будь лас...

Текст видалено автором твору...

Туман важким і неповоротким сизим клоччям клубочів понад самою землею, проте не торкаючись її, а залишаючи невеликий проміжок у декілька метрів прозорого вологого повітря між собою і ґрунтом.
Церкви, немов страуси, ховали у тумані свої маківки і хрести....

кілька слів від автора.
Оповідання це ще 97 року написання. Перекладалось з російськой. За віднайдені помилки  перекладу, буду вдячний :)

Intro    from Братья Карамазовы

Ліричний відступ    Влад Головін

Coda   Батон Господаренко


...

КІМНАТА

В п’ятницю, тринадцятого, Р. викинув свого паспорта та всі інші документи у
річку, а потім довго дивився як тече вода, цей плин води почався відтоді, як
з’явився цей світ, і досі не припиняється, одні ріки всихають , інші
з’являються, змінюю...