продовження. частина 2
Цього разу був не ти. Бо ти подався у далекі  мандри. А я лишилася чекати. Тому спершу  жила спогадами  і  фантазіями, а  потім  розповідями  несподіваного друга. Він був  моїм  типом  від  волосся  голови до стіп ніг, але… коли з ...

Частина 1

Я в  пломінні  свіч зодягнулася,
Ой, місяцю, ой, любистку  духмяний,
У  сорочечку  цвітом шиту  пишну.
Що кожка   цвітка  леліяна  чиїмись  
Руками  гіркими, в  смутку вимачаних.

То над Прутом світить звіздонька,
На камінні  сидить д...

Дрібний настирний дощик, сірий передранок – середина жовтня. Ти стоятимеш на мокрій вулиці, оточений мокрими будинками, супроводжуючи знудженим поглядом кожну автівку. Ліхтарі, що світили лише півгодини тому, вже згаснуть, а позад тебе почнуть шикуватися ...

Якщо вам конче потрібно дізнатися про мене, моє життя та іншу всіляку таку голден-колфілдську лабуду, то я не змушу вас чекати і не пущуся до ухильних відповідей, як це завше робив мій вуйко. На запитання жінки, коли він врешті припинить вертатися додому ...

      Він не пам’ятав, коли вперше знайшов це місце – місце, де в зазвичай суцільній оболонці, що розділяє різні, співіснуючі в часі та просторі, але неперетинні світи, у певні моменти з’являвся  отвір -  перехід до іншого світу. Але користувався ним уже ...

В четвер Сержант покликав мене до себе поговорити, нагадав, що ми не зовсім знайомі з місцевим населенням. Молока захотів чи що. І ми пішли по наказу. Для нього це не був наказ, бо він знав писаний устав, а для нас – так, бо ми знали – неписаний.

Ми в...

Тоді так палило сонце і не було чим дихати, але все одно нас викинули на той острів. Я знав, що мене врятує Бог від тих усіх знущань, про які повзли плітки. Нас було коло трьохсот чоловік, всі мовчали, берегли дорогоцінні сили. Я часом оглядався назад, ох...

Тоді так палило сонце і не було чим дихати, але все одно нас викинули на той острів. Я знав, що мене врятує Бог від тих усіх знущань, про які повзли плітки. Нас було коло трьохсот чоловік, всі мовчали, берегли дорогоцінні сили. Я часом оглядався назад, ох...

в дитинстві я любив зорити в калейдоскоп.
у мене було їх декілька: один невеличкий, з палець, інший - отакенний, і ще один поламаний.
минуло двадцять років, але мало що змінилося.

але ні - все ж таки я став трохи лінивішим, і намісто споглядання в ка...

в дитинстві я любив зорити в калейдоскоп.
у мене було їх декілька: один невеличкий, з палець, інший - отакенний, і ще один поламаний.
минуло двадцять років, але мало що змінилося.

ото хіба що зірки стали тризубими....